Двадцять третій трамвай до Святошина,
Майже навколосвітній маршрут,
Йшов крізь зарості дум непокошених.
Як життя скарбовий атрибут.

Добре бути своїм же господарем,
Відчувати, що в світі подій
Є околиця - місце дароване,
Де можливий в душі супокій.

І туди з пожаданням екстрактовим,
Наче довготерплячий аскет,
Мчати за пробуванням закадровим
Через весь Брест-Литовський проспект.

Поряд з найважливішими фактами
Виявляється нині цілком
Цей вагон, підперезаний фартухом
Темно-синім, і світ поза склом.

31.07.2023

----------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/566600.html

----------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/885325.html