alex_vinokur | Entries tagged with on-ukrainian

Згадаєш минуле і мариш.
...У розпалі давнішніх днів
Андрій Іванович Кардаш
Привабив нас вмить і зростив.

Змістовно, вагомо, рухливо
І з гумором влучним нараз
Висвітлював речі важливі
Про світ навкруги і про нас.

Звичайно, про адресну мову,
Про Гаусса і про ЕОМ.
Вслухались до кожного слова
Окремо і враз загалом.

Залишиться з нами довіку
Тих файних хвилин зберігач -
І спогадів низка без ліку,
І "вилазка" в селищі Страдтч.

21.04.2025

------------------------------------

Примітки

1. Адресна мова - Адресне програмування (також адресна мова) — математичний формалізм (формальна мова), що ставить за мету опис деяких комп'ютерних операцій, передусім пов'язаних з адресами. Перша публікація з адресного програмування (приблизно у 1955—1956 роках) належить українським вченим В. Королюку і К. Ющенко. (з Вікіпедії).

Катерина Ющенко: історія авторки «Адресної мови програмування»
https://us.bdpu.org.ua/kateryna-yushchenko-istoriia-avtorky-adresnoi-movy-prohramuvannia.html

Вірш про Катерину Логвіновну Ющенко
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/707396.html

2. Гаусс - метод Гаусса, алгоритм розв'язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь

3. ЕОМ - електронно-обчислювальна машина

4. "Вилазка" в селищі Страдтч - виїзд нашого класу разом з Андрієм Івановичем на одноденний відпочинок в селище Страдтч.
Вірш про цю поїздку:
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/866408.html
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/376193.html

------------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/915583.html

І знову спогади далекі -
Мій неодмінний ритуал....
Стефаника бібліотека,
Проходжу у читальний зал.

Відрада само-спілкування.
Низки спокусливих книжок,
І затамоване зітхання,
І тихий шурхіт сторінок.

І усамітнення від світу,
Дощ за вікном. І перш за все -
Жага спинити мить зустріту,
Бажання згадувати це.

12.02.2025

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/914861.html

Над Кайзервальдом дим кострищ.
Серпанком сизим оповите,
Палає листя. Втаємнич
В давноминуле пережите.

...Минають дні, збігає час.
Тепер, коли в думках блукаю,
З'являються за разом раз
Стежки Шевченківського гаю...

Тут естафету передай,
Стривай на повороті плавнім.
Ти чуєш? Дзеренчить трамвай
За церквою Петра і Павла.

Знайомий цокіт каблучків
Враз від зупинки по бруківці.
Ця мить на тисячі віків -
Летить красуня в кіноплівці.

Натхненні наші голоси.
Вони лунають в парку Стрийськім
В той час, як йдуть собі часи
Камінням польським і австрійським.

12.09.2022, 09.01.2025

--------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/134386.html

--------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/914675.html

Пригадую той давній матч
У селищі затишнім Страдч.
Тоді у Львові
Нам було по шістнадцять літ,
І був чудовим білий світ
В своїй основі.

На стадіоні без трибун
Гасали, як коней табун,
Воно й не диво.
М'яч був, звичайно, нарозхват.
Не пам'ятаю результат,
Та й неважливо.

Коли вже не зісталось сил,
На лузі "сервували" стіл
Гаразд, якмога.
Андрій Іванович навчав,
І поміж іншим жартував.
Зайшло надовго.

Валялись потім на траві.
І біля тумби, як в "корчмі",
Зібравшись скопом,
Злучили дружії ряди
Тамтою шклянкою води
З двійним сиропом.

02.01.2025

-------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/376193.html

-------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/914194.html

Пушини снігу на Домінікані,
Неначе сивина століть минулих.
І поруч місто у святковім вбранні.
Підстав нема. Та ми про це забули.

Розтане сніг. І тільки "SOLI DEO"
Лишається і віру пропонує.
Примарної незмінності парцела,
Яка, можливо, також не існує.

22.12.2024

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/913912.html

Микола Пимоненко.
"Святочне ворожіння".
Дівчиноньки гарненькі,
Серденьок туркотіння
І свічки палахтіння.

Всі почуття назовні
І марення відчутні,
Обличчя невимовні.
Яке воно, майбутнє?
Хвилини незабутні.

Принцеси-королеви
У дні передсвяткові.
Буття невипадкове,
Відтворення життєве
Кохання і любові.

11.12.2024

-----------------------------------

Микола Пимоненко
«Святочне ворожіння» (1988)

----------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/913162.html

В глибинних надрах топоніміки,
В краю навколишніх імен
Я знову відчуваю лірику
Із давніх тих моїх давен.

Ти ніби в юність повертаєшся,
Жовтневий вечір. Вогнищ дим.
Стоїш, чекаєш, не прощаєшся,
Живеш під впливом хвильовим.

В дитячім світі загадковості
Там, де кінчається асфальт,
Росли-зростали з гоноровістю -
Не просто ліс, а Кайзервальд.

Ген - схили літ (чи то місцевості?),
Світить Підзамче унизу.
І, як посвідчення буттєвості, -
Високий Замок крізь сльозу.

...Неначе марево уявлене,
Впроваджене в передчуттях.
Ці імена світлозабарвлені -
Мій споконвік життєвий шлях.

28.11.2024

--------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/66026.html

--------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/912713.html

             Очерет мені був за колиску, в болотах я родився і зріс...
                                       Владимир Кардаш

                     ***
Очерет мені був за колиску,
Я в болотах родився і зріс.
Саме ранішніх спогадів низка
Напрамляє життєвий узвіз.

Всі майбутні падіння і зльоти,
Я завжди пам'ятаю про це,
Народились у тому болоті,
В очереті, дорожчім за все.

22.11.2024

https://www.facebook.com/photo?fbid=8646945212009077

-------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/912576.html

На Вірменській у Львові
Неодмінно цікаві
Незабутні розмови
З філіжанкою кави.

Повсякденні і звичні
На стільцях, на бруківці
Про миттєве і вічне
У життєвій криївці.

Виникали незайві
Відчуття невідчутні,
Поставало, як сяйво,
Заповітне майбутнє.

Ніби все промайнуло,
Та лишаються з нами
Набуття незабулі
І прочинені брами.

Там, де діються справи
Зовсім невипадкові
З філіжанкою кави
На Вірменській у Львові.

04.11.2024

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/912343.html

Над містом місяць велетенський
Холодним полум'ям палає.
В своїй миттєвості вселенській
Він віковічність осягає.

І з перетворенням невпинним
Ми забуваєм про щоденне
І водночас до нього линем.
...Світлина Олександра Дена.

30.10.2024

------------------------------

Світлина Олександра Дена
https://www.facebook.com/photo/?fbid=10229077710503874

------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/911884.html

"Портрет за шклом". Затемнене обличчя.
Та відчуваєш навіть крізь імлу
Похилий вік і життьове узбіччя,
І роздумів вантагу чималу.

Життя пройшло, пробігло, пролетіло.
І підсумок (вже близько до вінця) -
Ота світлина чорно-чорно-біла,
Окреслена, як різьблення митця.

18.09.2024

------------------------------------------

Світліна Романа Литвина
https://www.facebook.com/story.php?story_fbid=122157367208251224&id=61557536722945&rdid=o35izE0qdpY2Y0PQ

------------------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/911627.html

           Зачепився туман за смереки полами сірого плаща
                             Ірина Проців

              ***
Зачепився туман за смереку
Наче поли плаща сизо-сірого
Того бахура з далей далеких,
Що заждався спіткання чутливого.

Кожен день цей роман, зрозуміло.
Тільки-но несподівано здибались,
Трохи звабились, зніяковіли,
Приторкнулись. Та хутко розвиднілось.

19.08.2024

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/910545.html

Ранковий подих міста восени,
Таємні брами, потайні віконця.
Дрімлива тиша. Спочивають сни.
Враз - рвучий блискіт вранішнього сонця.

І рівночасно шурхіт двірника,
Знайомий дзенькіт першого трамвая.
Підборів стукіт. Вуличка лунка.
Звичайно, Львів. Бруківка-брук без краю.

14.08.2024

-------------------------------------

Надія Парфенюк
"Те ранкове львівське повітря, особливо восени, магічне! Воно має свій унікальний вплив.. Дрімлива тиша, а тоді враз - сліпучий блиск вранішнього сонця, дзенькіт першого трамваю і шурхіт мітли двірника... Це ❤️"

https://www.facebook.com/groups/362232758437348/permalink/1182006249793324/?comment_id=1182872853039997&app=fbl

-------------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/910255.html

Кіт шотландський висловухий (скоттіш-фолд).
Симпатичний. Усуває дискомфорт.
Можна гладити, гадаючи про все,
Відчувати щось таємне і своє.

Наче стрімголов зупинений момент:
Цілковитий у житті індиферент,
Випромінювач заманливих утіх -
Наш блакитний зігріваючий чільник.

08.08.2024

----------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/666098.html

----------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/910070.html

Щодення - це найцікавіше
З того, що маємо в житті.
Звичайно, новина давнішня.
Та забуваєм в сум'ятті.

Відрадна втома. Вечоріє.
Ти знов у роздумі своїм.
Одні і ті ж самі події.
І все, як вперше. Рідний дім.

02.08.2024

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/909734.html

"Ніч яка, Господи, місячна, ясная..."
Світло і темінь нараз.
Тихо втішається доля невчасная,
Щастя безмежного час.

"Ніч яка, Господи, місячна, зоряна..."
Низка чуттів через край.
Спрага буття невимовна, нескорена,
Місяцю, стежку осяй.

"Ніч яка, Господи, ніч яка місячна..."
Світе безодній, зажди.
Ява миттєва, словами уквітчана,
З нами тепер назавжди.

30-31.07.2024

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/909442.html

Фільм "Іванна" стислий, чорно-білий.
Місто нерозібраних давнин,
Поєднання душ заціпенілих
І невпинних життьових новин.

Глянь, відбиток долі на бруківці
Тих, кого на світі вже нема,
Розповість докладно в кінострічці,
Що багатолюддя - не юрма.

Будь-яке життя завжди і всюди
Криється за частоколом брам,
Іноді з'являється на люди,
Та насправді невідоме нам.

14.07.2024

----------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/640737.html

----------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/908550.html

Ми з Зігмундом знайомі дуже файно,
З математичних ще олімпіад.
Стрічались випадково зазвичайно,
Було це майже років сто назад.

Кінцівка сімдесятих. Раз у Львові
Зіткнулись в центрі. Не було дощу.
"Як справи?". І відтак - до слова слово.
Стояли, розмовляли досхочу.

Розмахували, звісно же, руками.
Не дивно. Стосувались різних тем.
Про те, що було і що буде з нами.
Він їхав до Ізраїлю. Ген-ген.

Я залишався - жити в тій же днині,
Обходити оті ж самі місця.
Хто знав, що розпадуться і країни,
Життя почнеться з чистого листа?

Що стрінемося ми колись в Азурі
І потім в Рамат-Гані теж. Ось так.
Є ще думки. Та візьмемо цезуру,
Інакше безупинних слів аншлаг.

...Життя незмінне: давнину зачепиш -
І з нею досі, наче клятву дав.
Тому є свідок - це Адам Міцкевич,
Він чув розмову і запам'ятав.

11.07.2024

----------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/698132.html

----------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/908469.html

Одночасно веселка і блискавка,
Це стається, принаймі в життю.
Виглядає наразі, як витівка,
Очевидь навпаки відчуттю.

Живемо за межею можливого,
І не дивно, що в натовпі літ
Шаленіє до кшталту дратливого
Наш колишній навколишній світ.

06.07.2024

---------------------------------------------

Світлина з https://www.facebook.com/chernihiv.kysil/posts/pfbid0235WvWU9yMhif8FaK8vGVRGAg9hqRmLqkkGjAeF5QyiibmzVvxKHWsqKVxKt2PUtcl

---------------------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/907782.html

Вистрибую за сьогодення рамки,
Біжу услід давно минулим дням.
Я оглядаю парк в Олеськім замку
І коней тих з буденівським ім'ям.

Вони мені зробились знов цікаві,
Як все, до чого стежки вже нема.
Навіщо так трапляється в уяві?
Бозна чому. Та гріє давнина.

І навіть те, що відбулось між іншим
Під віковічний мрячний львівський дощ,
Приваблює мене чим дальш, тим більше.
І згадуєш, чекаєш хоч-не-хоч.

05.07.2024

----------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/644299.html

----------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/907651.html

Високий Замок. Дерево-людина.
Кмітливий погляд крізь віки́ і ві́ка,
Проймає, як живий. Та це світлина.
Говорить мовчки. Чути голос лику.

Сполука відчуттів. Вона таємна,
Взаєморозуміннь раптових мова.
Тамована. І одночасно щемна.
...Світляр - Роман Лазорко. Так, зі Львова.

04.07.2024

-----------------------------

Світлина Романа Лазорка
https://www.facebook.com/photo/?fbid=2479143432266431

-----------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/907291.html

Знов згадав "Ностальгію" Хіменеса -
До Іспанії він під'їжджав.
Пам'ять - спалахи ремінісценції,
Я свої відчуття прочитав.

Повертаюсь додому. Канікули.
Літо. Сонце з дощем водночас.
Чай, і миттю до вікон приникнули.
Потяг мчить, все знайомо нараз.

Ось споруди низькі і порізнені,
Ген переліски, знову поля.
Ми з цим світом навзаєм обізнані
Звідсіля, звідтоді, звідтіля.

Миготять краєвиди. За селами -
Опоряджених селищ ряди
Неодмінно з церквами, костелами.
Палісадники, десь і сади.

І нарешті Підзамче тамоване,
Та святкове з камінням століть.
Все знайоме. І серце схвильоване,
Майже чути, як б'ється, бринить.

Львів. Бруківка, в ній стільки змістовності.
І трамвай, наш двоюрідний брат,
Дзеренчить, зустрічає нас з гордістю.
Я неначе приймаю парад.

Пречуваю. На святешній скатерці
Поглинаю родинне меню.
...Двері дому і сняться, і бачаться,
Ось стою перед ними, дзвоню.

04.07.2024

--------------------------------

Примітка.
"Ностальгія" - вірш Хуана Рамона Хіменеса "Піренеї (Недільна ностальгія)"
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/801678.html

--------------------------------

----------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/40745.html

----------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/907171.html

Пам'ятаєш антену на Польщу,
Це маленьке віконце у всесвіт?
Забуваєш про справи поточні,
Відчуваєш і збудження плескіт.

Виглядаєш життя незнайоме,
Недосяжне, здається. Звичайне.
Сподіваєшся, втім, підсвідомо.
...Ось такі вони, спогади файні.

21.06.2024

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/906774.html

"Тіни забутих предків",
Поміж них і мольфар.
Там самотні оседки
І життєвий тягар.

Там Іван і Марічка
Із ворожих родів.
Далі все споконвічне,
Як творець заповів.

І любов, і кохання,
І пастьба водночас,
Темних сил існування,
Невідомих для нас.

Чом Черемошу бистрий
Ти Марічку забрав?
Вгледів, викрав невісту,
Ліс її відспівав.

Чом чаклуне всесвітній
Любих не оберіг?
Може, в яві новітній
Файну б долю прирік.

...Народились, зустрілись -
І скінчилось життя.
Тільки тіні лишились,
Ось і все майбуття.

11-12.06.2024

-----------------------------

Примітки.

Мольфар - в українській гуцульській культурі так називають чоловіка, якому приписується наділеність надприродними здібностями (з Вікіпедії).

Чаклун - особа яка займається чаклунством,
Чаклунство - магія («чаклунство», «чарівництво», «ілюзія») або чари — сукупність дій, що здійснюються з метою спричиняти події шляхом задіяння невидимих чи надприродних сил (з Вікіпедії).

-----------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/906683.html

       Крізь віти промінь сонця пробивається
                               Катерина Мазненко

                ***
Крізь віти промінь сонця пробивається,
Неначебто немає де іти.
У світі лихо, люд безладний крається,
І нікому йому допомогти.

Знайти собі куточок на віддаленні,
Всесвітній і приватний водночас,
Там, де існують життьові прогалини.
Проб'ється сонце і зогріє нас.

11.06.2024

https://www.facebook.com/groups/712518071080710/posts/769261302073053/

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/906357.html

        Стукав дощ монотонно и близько...
                             Ігор Коро

                   ***
Стукав дощ монотонно и близько,
Майже поруч, Землі посеред.
Мить застигла, окремостей низка,
Віддзеркалена зграйка дерев.

Човен відданий напоготові,
Він чекає на дійсності плин.
Почування знайомі, спадкові
Із далеких моїх далечин.

Чорно-біла світлина. Вже вкотре
Пересвідчуюсь думам услід -
Певно, ми з однієї когорти,
Я і цей притамований світ.

10.06.2024

-----------------------------

Світлина Ігоря Коро
https://www.facebook.com/groups/ukrphoto/posts/1831179734030769/
https://www.facebook.com/story.php?id=1515540298928049&story_fbid=1831179734030769

-----------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/906003.html

Ще трохи непокоїть, втім, це звично,
Давнішній той нездійснений зарок.
Приємно обдимає, прозаїчно,
Осінній теплуватий холодок.

На схилах гір палає листя кленів,
Палає те, що душу нам пекло.
Позбавимось незвіданих теренів,
Нехай в думках, але було, було.

10.06.2024

-------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/308049.html

-------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/905968.html

Стрункі, щемкі, поодинокі
Ці постаті на самоті.
Дерева шпилькові, високі
Зустрілись майже в темноті.

Про що мовчать вони, не знаю.
Та вабить світу сприйняття,
І разом з ними відчуваю
Хвилини справжнього буття.

Зірка світлина чорно-біла.
Нічого зайвого. Вона
Неначе яв перетворила.
В ній є і те, чого нема.

07.06.2024

-----------------------------------------------

Світлина Петра Ігнатьєва

https://www.facebook.com/groups/379276223325845/posts/1134990864421040/

-----------------------------------------------

Crossposting

https://alex-vinokur.livejournal.com/905547.html

          Туман на озеро спустився...
                             Ігор Коро

                   ***
Туман на озеро спустився,
Порожній човен на причалі.
На щось чекає? Чи втомився?
Міркує, що там буде далі?

Ще прийдуть ясні дні. Галяра
Відбуде в життьову мандрівку.
Розвидниться. Це не примара.
Світляре, заряджай-но плівку.

10.05.2024

-----------------------------

Світлина Ігоря Коро
https://www.facebook.com/groups/ukrphoto/posts/1761650210983722

-----------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/904822.html

Межа Волині і Галичини,
Австрійський ліс як невід'ємна смуга.
На мить здається, що з далечини
Перейдене поновлюється вдруге.

Раптово посеред буремних днів
Охоплює невиправданий спокій.
Не пояснити це - замало слів,
Та і не треба, живемо допоки.

15.04.2024

https://www.facebook.com/groups/712518071080710/permalink/734972232168627/

------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/904419.html

В'ється, віється ріка,
Криється миттєво.
Соромлива і стрімка,
Дівчина взірцева.

Чемно, без палких приміт,
Ніби ся питає -
Чом занурений твій світ
І на що чекає?

Не потрібно ніц мені.
Тільки дум замети
І безжурно в кожнім дні
Йти крізь очерети.

11.04.2024

-------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/377104.html

-------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/904092.html

Скрипаль стоїть на переході
З відсутнім виразом лиця
І грає класику народу.
Все без скорочень, до кінця.

Смичка пронизуваті звуки
Допізна, майже уночі,
Нам подають одну науку,
Вона - "Змиряйся і мовчи!".

Та інструмент наук не знає.
В дуеті виринув вперед
І зараз першу скрипку грає.
Для виконавця це секрет.

26.08.2023

----------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/31504.html

----------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/895182.html

Запах тролейбусів Києва
Повоєнних років.
Досі зі мною. Люблю його.
Зберегтися зумів.

Тягнеться із дитинства
Повз життя споконвік.
І нікуди не дітись -
Знов у воєнний рік.

22.08.2023

----------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/120160.html

----------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/893028.html

Безвітряно, безхмарно, безтурботно.
Застигла мить. І ніц не зворухне.
Чи марево, чи ява? Неістотно.
Це відчуття ніколи не мине.

Воно за ні за що. Мене торкає
Довколишнього світу таїття.
Що саме? І собі відповідаю -
Наснага невимовності буття.

21.08.2023

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/892642.html

Як втілення, здається, нездійсненне
Мистецької прихованої цноти
І водночас уявного щодення
Ці барви різьблені на чорно-білім фото.

На чорно-білім фото, на світлині,
Немов моєї пам'яті відбитки,
Вони на життьовому серпантині
Неупереджені і вірогідні свідки.

12.08.2023

---------------------------------

Група "Чорно-білий Львів. Lviv black and white"
https://www.facebook.com/groups/379276223325845

---------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/889306.html

У минулий вік зайшов побачитись,
Відшукати зарості-стежки.
Там себе зустріти часом начебто,
Виправити давні помилки.

Втім, не варто. Я не прагну іншого.
...Школярі, крокуєм під дощем,
Діти всесвіту математичного
І тодішніх супер-ЕОМ.

У палаці університетському
Диво є - обчислювальний центр,
Осередок відчування лепського,
Радощі безмежної патент.

Там "Урал", здається, чотирнадцятий,
Навіть принтер був - АЦПУ.
Фотоплівка в дірках - інформація.
Той комп'ютер добре знав лічбу.

Він з неперевершеною вченістю
Обчисляв завдання миттю вщент.
Потім друкував щось зі скаженістю,
Наче достеменний кулемет.

Ми, причетні до яви магічної,
Бігли брати черговий бар'єр.
Не було дисплеїв. Щастя звичного
Малося не менше, ніж тепер.

Це тому, що радість вдосконалення -
Заповіту власного скрижаль,
Існування сенс, життєве схвалення.
Мовить так історії мораль.

11.08.2023

--------------------------------

Примітки

1. ЕОМ - електронно-обчислювальна машина (комп'ютер)

2. "Урал-14" - електронно-обчислювальна машина 60-х років минулого століття

3. АЦПУ - комп'ютерний принтер 60-х років минулого століття

--------------------------------

====================

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/622640.html

====================

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/888982.html

Між землею і небом,
Наче тільки вродився,
Птах летить, що відбився.
Це первісна потреба.

Власне чорне і біле
Він поєднує разом
За своїм же наказом
У буття одноціле.

Неподільне, незгасне,
Де завжди рівночасно
Неодмінне і плинне
Споконвіку донині.

09.08.2023

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/888255.html

Мій переклад з іспанської вірша Хуана Рамона Хіменеса

----------------------------------

          Хуан Рамон Хіменес

           Остання подорож

...Я вирушу. Звучатимуть пташині співи,
мій сад залишиться із деревом зеленим,
вода прозора і колодязь білий.

І небокрай блакитний і бездонний,
палатиме щодня заграва сонця,
і будуть чутні передзвони дзвонів.

І згодом віддаляться ті, хто так любив мене,
Заступить день новий у селищі притульнім,
Мій сад цвістиме, світло осяйне
Там, де блукає туга за минулим.

Я відійду; на самоті, без дому, без криниць,
без хвіртки тої, без моїх дерев квітучих,
все зникне і не стане в світі ніц...
Залишаться лише птахи співучі.

09.08.2023

----------------------------------

                 Juan Ramón Jiménez

                   El viaje definitivo

    … Y yo me iré. Y se quedarán los pájaros
    cantando;
    y se quedará mi huerto, con su verde árbol,
    y con su pozo blanco.

    Todas las tardes, el cielo será azul y plácido;
    y tocarán, como esta tarde están tocando,
    las campanas del campanario.

    Se morirán aquellos que me amaron;
    y el pueblo se hará nuevo cada año;
    y en el rincón aquel de mi huerto florido y encalado,
    mi espíritu errará nostáljico…

    Y yo me iré; y estaré solo, sin hogar, sin árbol
    verde, sin pozo blanco,
    sin cielo azul y plácido…
    Y se quedarán los pájaros cantando.

----------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/887841.html

Мій переклад вірша Хуана Рамона Хіменеса (з іспанської)

Я не знайшов оригінал вірша Хіменеса іспанською
Переклад був зроблений з перекладу Анатолія Гелескула на російську

----------------------------------

            Хуан Рамон Хіменес

                    ***
Холодні веселки у заростях саду,
і листя розмокле в затопленій ямі,
і сонний струмок під дощем листопаду,
і чорні метелики над пустирями.

Трава недолуга в руйновищах давніх,
на купах сміття і на тріслих могилах,
фасади на північ, віконця в плісняві,
конання троянд ще і досі п'янливих...

Журба про нездійснене, незрозуміле,
навряд чи було, та ураз промайнуло,
і темні ознаки на заході неба,
і той, кому сумно, і та, що забула...

05.08.2023

----------------------------------

            Хуан Рамон Хіменес

Переклад з іспанської на російську Анатолія Гелескула

                 ***
Холодные радуги в зарослях сада,
размокшие листья в затопленной яме,
и сонный ручей под дождём листопада,
и чёрные бабочки над пустырями...

Больная трава на развалинах давних,
на старых могилах, на мусорных кучах,
фасады на север и плесень на ставнях,
агония роз, и доныне пахучих...

Тоска о несбыточном, о непонятном,
о том, что исчезло, да вряд ли и было,
и тёмные знаки на небе закатном,
и тот, кому горько, и та, что забыла...

----------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/886768.html

Двадцять третій трамвай до Святошина,
Майже навколосвітній маршрут,
Йшов крізь зарості дум непокошених.
Як життя скарбовий атрибут.

Добре бути своїм же господарем,
Відчувати, що в світі подій
Є околиця - місце дароване,
Де можливий в душі супокій.

І туди з пожаданням екстрактовим,
Наче довготерплячий аскет,
Мчати за пробуванням закадровим
Через весь Брест-Литовський проспект.

Поряд з найважливішими фактами
Виявляється нині цілком
Цей вагон, підперезаний фартухом
Темно-синім, і світ поза склом.

31.07.2023

----------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/566600.html

----------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/885325.html

Поглянь - трамвайних колій звив
Нагадує нам обрис тіла.
І скільки б не пройшло років,
Спокуса й досі не спочила.

З'являється і не згора
В обачливому повсякденні
Хвилююча довіку гра
З нестримним і палким натхненням.

31.07.2023

----------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/645211.html

----------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/885031.html

Дощ за вікном. Чотирнадцять мені.
Школа. Вечерішня зміна.
Тьмяні, тужливі, тремтячі вогні.
Блискавка навперемінно.

Мури із австро-угорських часів,
Стеля висока, як небо.
Вперше закоханий. Біль почуттів.
Черга за хлібом. Халепа.

День нескінченний і дні без кінця.
Дощ. І ніякої втіхи.
Втаюю вираз обличчя-лиця.
...Схрони життєвої віхи.

30.07.2023

----------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/63640.html

----------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/884654.html

Він стриманий, собор Святого Юра.
Це зовні. Пригадай та не втаї.
До наших днів, як пам'яті купюра,
Страхіття, що вершилося тоді.

Коли митрополит Андрей Шептицький
Вигнанців віковічних рятував,
А світ довкіл був гірший, ніж бандитський,
Він знав, що робить. Він ризикував.

Замало їх. Але вони посміли.
...Не кожен між врятованих дітей,
Живих, небагатьох тих що вціліли,
Вчував і розумів, що він юдей.

Самотні в світі у житті чужинськім.
Чи дивно? - Після крови, горя, сліз
Раптово на обличчях українських
Проступить контур іудейських рис.

29.07.2023

----------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/659127.html

----------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/884410.html

З минулоглядної розташови
Все, що здійснилося і було,
Відсортовується поступово.
Щось відсіялось, дещо дійшло.

Що відсіялось, зникло у Леті.
Решту - скалки, пилюку, сміття -
Знову ліпим, фарбуєм. Поети
Іменують це стисло - буття.

27.07.2023

----------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/17100.html

----------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/882657.html

Солодова, Колгоспна, Піскова,
Заньковецької, Лисенка, далі
Короленка, Лісна і Просвіти,
Сагайдачного, Харківська, потім
Храм Святого Антонія, школа.
Потім Вишенського і Чернеча,
Ще Мучна і Круп'ярська, і ринок,
Поруч Ніжинська, Рєпіна, далі
Кривоноса, Підвальна, Радянська
(Шляк би трафив) - тепер Винниченка,
Трохи далі Пекарська і Митна,
І Личаківська, десь там Підзамче,
Кайзервальд, Погулянка, Знесіння,
Львів зі схилів Високого Замку.

22.07.2023

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/881250.html

Жалкую, що не бачив Ступку
В "Тевьє-молочнику" в театрі.
Можливо, у житті наступнім
Я виправлю помилку. Варто.

Розповідали ті, хто бачив,
Про те, що й досі їх торкає,
Про спогади свої щемлячі.
Такого нині вже немає.

Я розумію їх. Піввіку
Птах чорно-білий в небі плине,
І танець, бачений без ліку.
...Без них на самоті людина.

22.07.2023

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/880785.html

Цього мені не вистарчає
І навіть в найкращії дні...
Погода не дуже. Смеркає.
От-от загоряться вогні.

По вулиці, вже на підйомі,
Прискорюю кроки, спішу.
Он хвіртку відкрию. Я вдома.
Травинку зриваю. Гляджу.

Зафарбили скриньку поштову.
А раптом там лист від мене?
Його відкриваю - і знову
Читаю. Минулим пахне.

Я прагну давнішнє зустріти.
Будинок став меншим на зріст,
На сходинках бавляться діти,
Обшарпаний той же під'їзд.

Піднявся. Зачинені двері.
Розмова десь там вглибині.
І запахи їжі. Вечеря.
Задзвоню - й відкриють мені.

19.07.2023

----------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/501500.html

----------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/879445.html

Цей обшар з Франца Йосифа часів.
Застигла мить. Якийсь-то вік надворі.
Святий Антоній з низкою щаблів,
Марії Заньковецької угору.

Дерева рослі, майже до небес.
Суцільний спокій, наче так буває.
Майнуло щось. Птах пролетів і щез.
Здається, чути дзенькання трамвая.

Є трохи снігу. Інде видно брук.
Це графіка. Із чинністю своєю.
Олена Каменецька-Остапчук,
Зі сховища франківського музею.

17.07.2023

----------------------------------

Графіка Олени Каменецької-Остапчук

https://www.facebook.com/olena.kamenetskaostapchuk/posts/pfbid02Ti7W7GGmtvhrMvLm31fo5xQBiwyVsxKhi7rn3dSHqFPw85AUQmx6rzJt9s8ThJLLl

----------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/878141.html

Марії Заньковецької збігає
Від Лисенка, прямуючи додолу,
Додолу, де Личаківська стрічає,
Святий Антоній і навпроти школа.

Офорт з життя, вдрукований у пам'ять,
Каміння скрізь і одночасно простір.
Всевишній майже поруч тут i навіть
Шкільна ділянка - теж життєвий розділ.

Тут дощ мрячить. І раптом знову сонце.
Прозора осінь. Спокій. Дні щемлячі.
Все як у всіх. Та є й свої віконця.
Дивлюсь крізь них і непомітне бачу.

Дрібних подробиць щільна забудова -
Таємний схов з моїми відчуттями.
З собою сам на сам веду розмову,
Це головне, що зді́йснюється з нами.

Та час іде. В зворотній шлях рушаю.
Від школи, де я знову сів за парту,
Крокую вгору, вліво повертаю,
І так до однойменного театру.

15.07.2023

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/877268.html

У мареві вчування вищого
Затигнути, щоб в інший час
Поринути за межі звичного,
Здійснити мріяне нараз.

І музики своєї прагнучи,
Звести в собі її мотив,
Та все ж, надію зберігаючи,
Її сприйняти від богів.

15.07.2023

----------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/766.html

----------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/876606.html