Він стриманий, собор Святого Юра.
Це зовні. Пригадай та не втаї.
До наших днів, як пам'яті купюра,
Страхіття, що вершилося тоді.

Коли митрополит Андрей Шептицький
Вигнанців віковічних рятував,
А світ довкіл був гірший, ніж бандитський,
Він знав, що робить. Він ризикував.

Замало їх. Але вони посміли.
...Не кожен між врятованих дітей,
Живих, небагатьох тих що вціліли,
Вчував і розумів, що він юдей.

Самотні в світі у житті чужинськім.
Чи дивно? - Після крови, горя, сліз
Раптово на обличчях українських
Проступить контур іудейських рис.

29.07.2023

----------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/659127.html

----------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/884410.html