alex_vinokur | Entries tagged with lvov

Знесіння - незвичне для мене ім'я,
З дитинства ходив і блукав Кайзервальдом.
Тут сталась моя життьова колія,
Хто прийде сьогодні, її вже не знайде.

Той самий, здається, навкруг краєвид,
Та те, що змінилось, це зовсім не зовні.
Здійснилась одна із можливих планид,
Всі інші тепер до буття нестосовні.

Проте небайдужі і досі мені,
Неначе створив я їх сам власноручно,
Ці зміни - наочні і непоказні.
...Знесіння - ім'я старовинне і влучне.

17.07.2025

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/917844.html

Згадаєш минуле і мариш.
...У розпалі давнішніх днів
Андрій Іванович Кардаш
Привабив нас вмить і зростив.

Змістовно, вагомо, рухливо
І з гумором влучним нараз
Висвітлював речі важливі
Про світ навкруги і про нас.

Звичайно, про адресну мову,
Про Гаусса і про ЕОМ.
Вслухались до кожного слова
Окремо і враз загалом.

Залишиться з нами довіку
Тих файних хвилин зберігач -
І спогадів низка без ліку,
І "вилазка" в селищі Страдтч.

21.04.2025

------------------------------------

Примітки

1. Адресна мова - Адресне програмування (також адресна мова) — математичний формалізм (формальна мова), що ставить за мету опис деяких комп'ютерних операцій, передусім пов'язаних з адресами. Перша публікація з адресного програмування (приблизно у 1955—1956 роках) належить українським вченим В. Королюку і К. Ющенко. (з Вікіпедії).

Катерина Ющенко: історія авторки «Адресної мови програмування»
https://us.bdpu.org.ua/kateryna-yushchenko-istoriia-avtorky-adresnoi-movy-prohramuvannia.html

Вірш про Катерину Логвіновну Ющенко
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/707396.html

2. Гаусс - метод Гаусса, алгоритм розв'язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь

3. ЕОМ - електронно-обчислювальна машина

4. "Вилазка" в селищі Страдтч - виїзд нашого класу разом з Андрієм Івановичем на одноденний відпочинок в селище Страдтч.
Вірш про цю поїздку:
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/866408.html
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/376193.html

------------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/915583.html

І знову спогади далекі -
Мій неодмінний ритуал....
Стефаника бібліотека,
Проходжу у читальний зал.

Відрада само-спілкування.
Низки спокусливих книжок,
І затамоване зітхання,
І тихий шурхіт сторінок.

І усамітнення від світу,
Дощ за вікном. І перш за все -
Жага спинити мить зустріту,
Бажання згадувати це.

12.02.2025

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/914861.html

Над Кайзервальдом дим кострищ.
Серпанком сизим оповите,
Палає листя. Втаємнич
В давноминуле пережите.

...Минають дні, збігає час.
Тепер, коли в думках блукаю,
З'являються за разом раз
Стежки Шевченківського гаю...

Тут естафету передай,
Стривай на повороті плавнім.
Ти чуєш? Дзеренчить трамвай
За церквою Петра і Павла.

Знайомий цокіт каблучків
Враз від зупинки по бруківці.
Ця мить на тисячі віків -
Летить красуня в кіноплівці.

Натхненні наші голоси.
Вони лунають в парку Стрийськім
В той час, як йдуть собі часи
Камінням польським і австрійським.

12.09.2022, 09.01.2025

--------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/134386.html

--------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/914675.html

Пригадую той давній матч
У селищі затишнім Страдч.
Тоді у Львові
Нам було по шістнадцять літ,
І був чудовим білий світ
В своїй основі.

На стадіоні без трибун
Гасали, як коней табун,
Воно й не диво.
М'яч був, звичайно, нарозхват.
Не пам'ятаю результат,
Та й неважливо.

Коли вже не зісталось сил,
На лузі "сервували" стіл
Гаразд, якмога.
Андрій Іванович навчав,
І поміж іншим жартував.
Зайшло надовго.

Валялись потім на траві.
І біля тумби, як в "корчмі",
Зібравшись скопом,
Злучили дружії ряди
Тамтою шклянкою води
З двійним сиропом.

02.01.2025

-------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/376193.html

-------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/914194.html

Пушини снігу на Домінікані,
Неначе сивина століть минулих.
І поруч місто у святковім вбранні.
Підстав нема. Та ми про це забули.

Розтане сніг. І тільки "SOLI DEO"
Лишається і віру пропонує.
Примарної незмінності парцела,
Яка, можливо, також не існує.

22.12.2024

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/913912.html

В глибинних надрах топоніміки,
В краю навколишніх імен
Я знову відчуваю лірику
Із давніх тих моїх давен.

Ти ніби в юність повертаєшся,
Жовтневий вечір. Вогнищ дим.
Стоїш, чекаєш, не прощаєшся,
Живеш під впливом хвильовим.

В дитячім світі загадковості
Там, де кінчається асфальт,
Росли-зростали з гоноровістю -
Не просто ліс, а Кайзервальд.

Ген - схили літ (чи то місцевості?),
Світить Підзамче унизу.
І, як посвідчення буттєвості, -
Високий Замок крізь сльозу.

...Неначе марево уявлене,
Впроваджене в передчуттях.
Ці імена світлозабарвлені -
Мій споконвік життєвий шлях.

28.11.2024

--------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/66026.html

--------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/912713.html

На Вірменській у Львові
Неодмінно цікаві
Незабутні розмови
З філіжанкою кави.

Повсякденні і звичні
На стільцях, на бруківці
Про миттєве і вічне
У життєвій криївці.

Виникали незайві
Відчуття невідчутні,
Поставало, як сяйво,
Заповітне майбутнє.

Ніби все промайнуло,
Та лишаються з нами
Набуття незабулі
І прочинені брами.

Там, де діються справи
Зовсім невипадкові
З філіжанкою кави
На Вірменській у Львові.

04.11.2024

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/912343.html

Над містом місяць велетенський
Холодним полум'ям палає.
В своїй миттєвості вселенській
Він віковічність осягає.

І з перетворенням невпинним
Ми забуваєм про щоденне
І водночас до нього линем.
...Світлина Олександра Дена.

30.10.2024

------------------------------

Світлина Олександра Дена
https://www.facebook.com/photo/?fbid=10229077710503874

------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/911884.html

Ранковий подих міста восени,
Таємні брами, потайні віконця.
Дрімлива тиша. Спочивають сни.
Враз - рвучий блискіт вранішнього сонця.

І рівночасно шурхіт двірника,
Знайомий дзенькіт першого трамвая.
Підборів стукіт. Вуличка лунка.
Звичайно, Львів. Бруківка-брук без краю.

14.08.2024

-------------------------------------

Надія Парфенюк
"Те ранкове львівське повітря, особливо восени, магічне! Воно має свій унікальний вплив.. Дрімлива тиша, а тоді враз - сліпучий блиск вранішнього сонця, дзенькіт першого трамваю і шурхіт мітли двірника... Це ❤️"

https://www.facebook.com/groups/362232758437348/permalink/1182006249793324/?comment_id=1182872853039997&app=fbl

-------------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/910255.html

Фільм "Іванна" стислий, чорно-білий.
Місто нерозібраних давнин,
Поєднання душ заціпенілих
І невпинних життьових новин.

Глянь, відбиток долі на бруківці
Тих, кого на світі вже нема,
Розповість докладно в кінострічці,
Що багатолюддя - не юрма.

Будь-яке життя завжди і всюди
Криється за частоколом брам,
Іноді з'являється на люди,
Та насправді невідоме нам.

14.07.2024

----------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/640737.html

----------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/908550.html

Ми з Зігмундом знайомі дуже файно,
З математичних ще олімпіад.
Стрічались випадково зазвичайно,
Було це майже років сто назад.

Кінцівка сімдесятих. Раз у Львові
Зіткнулись в центрі. Не було дощу.
"Як справи?". І відтак - до слова слово.
Стояли, розмовляли досхочу.

Розмахували, звісно же, руками.
Не дивно. Стосувались різних тем.
Про те, що було і що буде з нами.
Він їхав до Ізраїлю. Ген-ген.

Я залишався - жити в тій же днині,
Обходити оті ж самі місця.
Хто знав, що розпадуться і країни,
Життя почнеться з чистого листа?

Що стрінемося ми колись в Азурі
І потім в Рамат-Гані теж. Ось так.
Є ще думки. Та візьмемо цезуру,
Інакше безупинних слів аншлаг.

...Життя незмінне: давнину зачепиш -
І з нею досі, наче клятву дав.
Тому є свідок - це Адам Міцкевич,
Він чув розмову і запам'ятав.

11.07.2024

----------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/698132.html

----------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/908469.html

Вистрибую за сьогодення рамки,
Біжу услід давно минулим дням.
Я оглядаю парк в Олеськім замку
І коней тих з буденівським ім'ям.

Вони мені зробились знов цікаві,
Як все, до чого стежки вже нема.
Навіщо так трапляється в уяві?
Бозна чому. Та гріє давнина.

І навіть те, що відбулось між іншим
Під віковічний мрячний львівський дощ,
Приваблює мене чим дальш, тим більше.
І згадуєш, чекаєш хоч-не-хоч.

05.07.2024

----------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/644299.html

----------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/907651.html

Знов згадав "Ностальгію" Хіменеса -
До Іспанії він під'їжджав.
Пам'ять - спалахи ремінісценції,
Я свої відчуття прочитав.

Повертаюсь додому. Канікули.
Літо. Сонце з дощем водночас.
Чай, і миттю до вікон приникнули.
Потяг мчить, все знайомо нараз.

Ось споруди низькі і порізнені,
Ген переліски, знову поля.
Ми з цим світом навзаєм обізнані
Звідсіля, звідтоді, звідтіля.

Миготять краєвиди. За селами -
Опоряджених селищ ряди
Неодмінно з церквами, костелами.
Палісадники, десь і сади.

І нарешті Підзамче тамоване,
Та святкове з камінням століть.
Все знайоме. І серце схвильоване,
Майже чути, як б'ється, бринить.

Львів. Бруківка, в ній стільки змістовності.
І трамвай, наш двоюрідний брат,
Дзеренчить, зустрічає нас з гордістю.
Я неначе приймаю парад.

Пречуваю. На святешній скатерці
Поглинаю родинне меню.
...Двері дому і сняться, і бачаться,
Ось стою перед ними, дзвоню.

04.07.2024

--------------------------------

Примітка.
"Ностальгія" - вірш Хуана Рамона Хіменеса "Піренеї (Недільна ностальгія)"
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/801678.html

--------------------------------

----------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/40745.html

----------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/907171.html

Пам'ятаєш антену на Польщу,
Це маленьке віконце у всесвіт?
Забуваєш про справи поточні,
Відчуваєш і збудження плескіт.

Виглядаєш життя незнайоме,
Недосяжне, здається. Звичайне.
Сподіваєшся, втім, підсвідомо.
...Ось такі вони, спогади файні.

21.06.2024

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/906774.html

Стрункі, щемкі, поодинокі
Ці постаті на самоті.
Дерева шпилькові, високі
Зустрілись майже в темноті.

Про що мовчать вони, не знаю.
Та вабить світу сприйняття,
І разом з ними відчуваю
Хвилини справжнього буття.

Зірка світлина чорно-біла.
Нічого зайвого. Вона
Неначе яв перетворила.
В ній є і те, чого нема.

07.06.2024

-----------------------------------------------

Світлина Петра Ігнатьєва

https://www.facebook.com/groups/379276223325845/posts/1134990864421040/

-----------------------------------------------

Crossposting

https://alex-vinokur.livejournal.com/905547.html

Те дни - уже другая эра,

Планета из другой галактики.

Брусчатка, дождь, костёлы, скверы -

У каждого своя семантика,

В которой переменны смыслы

Событий жизни канонических,

Когда одолевают мысли

При дефиците чувств лирических.

22.12.2023

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/899716.html

Поглянь - трамвайних колій звив
Нагадує нам обрис тіла.
І скільки б не пройшло років,
Спокуса й досі не спочила.

З'являється і не згора
В обачливому повсякденні
Хвилююча довіку гра
З нестримним і палким натхненням.

31.07.2023

----------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/645211.html

----------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/885031.html

Дощ за вікном. Чотирнадцять мені.
Школа. Вечерішня зміна.
Тьмяні, тужливі, тремтячі вогні.
Блискавка навперемінно.

Мури із австро-угорських часів,
Стеля висока, як небо.
Вперше закоханий. Біль почуттів.
Черга за хлібом. Халепа.

День нескінченний і дні без кінця.
Дощ. І ніякої втіхи.
Втаюю вираз обличчя-лиця.
...Схрони життєвої віхи.

30.07.2023

----------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/63640.html

----------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/884654.html

Він стриманий, собор Святого Юра.
Це зовні. Пригадай та не втаї.
До наших днів, як пам'яті купюра,
Страхіття, що вершилося тоді.

Коли митрополит Андрей Шептицький
Вигнанців віковічних рятував,
А світ довкіл був гірший, ніж бандитський,
Він знав, що робить. Він ризикував.

Замало їх. Але вони посміли.
...Не кожен між врятованих дітей,
Живих, небагатьох тих що вціліли,
Вчував і розумів, що він юдей.

Самотні в світі у житті чужинськім.
Чи дивно? - Після крови, горя, сліз
Раптово на обличчях українських
Проступить контур іудейських рис.

29.07.2023

----------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/659127.html

----------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/884410.html

Солодова, Колгоспна, Піскова,
Заньковецької, Лисенка, далі
Короленка, Лісна і Просвіти,
Сагайдачного, Харківська, потім
Храм Святого Антонія, школа.
Потім Вишенського і Чернеча,
Ще Мучна і Круп'ярська, і ринок,
Поруч Ніжинська, Рєпіна, далі
Кривоноса, Підвальна, Радянська
(Шляк би трафив) - тепер Винниченка,
Трохи далі Пекарська і Митна,
І Личаківська, десь там Підзамче,
Кайзервальд, Погулянка, Знесіння,
Львів зі схилів Високого Замку.

22.07.2023

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/881250.html

Цей обшар з Франца Йосифа часів.
Застигла мить. Якийсь-то вік надворі.
Святий Антоній з низкою щаблів,
Марії Заньковецької угору.

Дерева рослі, майже до небес.
Суцільний спокій, наче так буває.
Майнуло щось. Птах пролетів і щез.
Здається, чути дзенькання трамвая.

Є трохи снігу. Інде видно брук.
Це графіка. Із чинністю своєю.
Олена Каменецька-Остапчук,
Зі сховища франківського музею.

17.07.2023

----------------------------------

Графіка Олени Каменецької-Остапчук

https://www.facebook.com/olena.kamenetskaostapchuk/posts/pfbid02Ti7W7GGmtvhrMvLm31fo5xQBiwyVsxKhi7rn3dSHqFPw85AUQmx6rzJt9s8ThJLLl

----------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/878141.html

Марії Заньковецької збігає
Від Лисенка, прямуючи додолу,
Додолу, де Личаківська стрічає,
Святий Антоній і навпроти школа.

Офорт з життя, вдрукований у пам'ять,
Каміння скрізь і одночасно простір.
Всевишній майже поруч тут i навіть
Шкільна ділянка - теж життєвий розділ.

Тут дощ мрячить. І раптом знову сонце.
Прозора осінь. Спокій. Дні щемлячі.
Все як у всіх. Та є й свої віконця.
Дивлюсь крізь них і непомітне бачу.

Дрібних подробиць щільна забудова -
Таємний схов з моїми відчуттями.
З собою сам на сам веду розмову,
Це головне, що зді́йснюється з нами.

Та час іде. В зворотній шлях рушаю.
Від школи, де я знову сів за парту,
Крокую вгору, вліво повертаю,
І так до однойменного театру.

15.07.2023

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/877268.html

Це Львів, який я пам'ятаю.
Світлина чи саме життя?
Дивлюсь і знову відчуваю
Мої давнішні відчуття.

Петра Ігнатьєва світлина.
Львів чорно-білий, миттьовий.
Похмурий трохи. Як людина,
С котрою ти звичайно свій.

14.07.2023

-----------------------------------------------

Світлина Петра Ігнатьєва

https://www.facebook.com/groups/379276223325845/posts/959407338646061/

-----------------------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/875511.html

По Вишенського (а колись Виспянського)
Додому йшов. Здається, з фізкультури.
Побачив щось з життя-буття дивацького -
Собака спотикнувся на бордюрі.

Не мав тоді я досвіду залишнього.
Був вражений. Вважав, що животини,
Ці беззахисні діти Усевишнього,
Все чують на відміну від людини.

Та з'ясувалось, що вони беззахисні
(Я знов вертаюсь до отої думки),
Як взагалі усі істоти-заходні,
У цьому світі, де живуть не лунко.

Питання в мене, хай необґрунтоване.
Чи ми, котрі озброєні книжками,
Захищені від всього? Не з'ясовано.
В мене є сумнів, що так само з нами.

13.07.2023

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/874994.html

"Панич прийшли" - в прихатній молочарка
Стрічала напівсонного мене.
Ховався за бабусею. Знав змалку -
Дитинства день ніколи не мине.

...Життєвий шлях - підйоми і падіння.
Хай іноді лунав звитяжний клич,
Не пан, звичайно. Хтось без володіння.
Та все ж таки – колись я був панич.

12.07.2023

----------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/274523.html

----------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/874122.html

Цей квартал із фронтальним будинком,
У шотландському гідному стилі,
Привертає і влітку, і взимку
До буття, що іще не застигло.

До чуйного того перехрестя,
Пересі́чного пересічно́го,
Споконвічного без палімпсеста,
Де завжди нескінчена розмова.

Не всякчас тут було раювання.
Та незмінні дощі і бруківка,
Насолода від самопізнання
З відчуттям іменної домівки

На перейденій Академічній,
Уліворуч де вулиця Фредра.
Співрозмовники - спогади стрічні.
Це сьогоднішнє, зовсім не ретро.

10.07.2023

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/873153.html

І знов про пиріжкову, що навпроти
Кремезного статечного Поштамту,
Котрий, як вуйко з тої же спільноти
Зі стриманим позачасовим кшталтом.

Ось я стою з собою наодинці,
Вчуваю смак життя, що огортає,
Трамваю дзенькіт десь там на зупинці,
І те, що є, і те, на що чекаю.

Мій світ неначе стиснувся до нього,
Малого місця, що таке велике.
Тут я ґазда, тут всеосяжна змога.
Воно моє. Зі мною вже довіку.

Смакую пиріжки різноманітні.
Горнятко чаю, філіжанка кави.
Мабуть, я не такий вже і самітній.
Я дякую. Та час іти по справах.

09.07.2023

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/872681.html

За кутом на вулиці Виспянського
Був зручний маленький магазинчик,
Краще супермаркету гігантського.
Часом купував собі гостинчик.

За відносно невеликі кошти
Куштував оті смачні цукерки.
Іноді стрічався листоноша,
Я питав про марки на конверті.

Йшов не поспішаючи, повільно.
Це і зрозуміло. Справа в тому,
Що (я досвід мав) було доцільно
З'їсти, не доходячи до дому.

Вдома я розповідаю байку.
"Що ти їв?"- Вигадував, не вперше,
Та не звик (хоч не боявся лайки) -
Іноді додолу очі вперши.

Ось така вона, дитяча втіха.
Повернувся в далечінь далеку
І відчув той смак. Життєва віха.
Потім там була майстерня ЖЕКу.

Ті прикмети часу громадянського -
Спогади буття найважливіші.
...За кутом на вулиці Виспянського,
Так звалась Вишенського раніше.

03.07.2023

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/867194.html

Стою. Трамвай на повороті,
Як завжди, сповільняє рух.
І виск коліс. Він плоть від плоті
Тих днів моїх. Змок капелюх.

Не дощ - туман густий, застиглий.
Все звично, тобто у сльоті.
Промерз. Вологі крихти пилу
На вже поношенім пальті.

Погода - як думок оздоба,
Наринуть - і у горлі корч.
Чогось трамвай не до вподоби.
Йду далі пішки хоч-не-хоч.

02.07.2023

----------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/760194.html

----------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/866436.html

Там, де танк стояв на постаменті,
Де й сьогодні йдуть і йдуть дощі,
Пам'яті борги ануїтентні -
Треба повертати, живучи.

В справі цій важливий кожен внесок.
Ось один такий з тамтешніх днів
(Голова працює, як процесор) -
Плентаю до стадіону СКІФ.

Леніна. Личаківська сьогодні.

Танк на місці, школа і костел.

Краєвиди майже загородні,

З невичерпних спогадів-джерел.

Ще неподалік - кінцева "двійки",
Інколи сідав і на трамвай.
Був тоді квиток за три копійки,
Навкруги дивись, відпочивай.

Та продовжу. Йшов на тренування.
Біг, стрибки (раптово з неба ллє),
Час від часу навіть і змагання.
Швидко з'ясувалось - не моє.

Тренував нас тренер Сюч, метальник.
Файний тренер. Я нараз відчув.
Пам'ятаю. Досі шанувальник.
І людина також добра був.

Але не моє це. Розпрощався
І до інших справ попрямував.
Мій життєвий шлях розпочинався.
...Там тоді ще танк отой стояв.

01.07.2023

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/866231.html

Сплячий лев. Дощу нема. Буває.
Навіть тепло. І каштанів квіт.
Повсякдення. Дзеренчать трамваї.
Звично і знайомо стільки літ.

Він не тільки спить. Пильнує місто.
Оглядає часом - що навкіл?
Робить все з непересічним хистом -
Не торкатись зайвих справ і діл.

Сивий, мовчазливий. З ним розмову
Влаштувати все ж таки зумів.
Я сказав, що я також зі Львова.
Згодився. Про себе розповів.

Навчений життям. Та бачить посвіт.
Самовидець багатьох подій.
Дав мені пораду (має досвід):
Не вишукуй сенс життя - радій.

Я погладив по шляхетній гриві,
Він замовк, відразу задрімав.
...Якщо захотіти, все можливо.
Я, бігме, таку розмову мав.

P.S.
Вірш цей був написаний спонтанно
(Всі діла трапляються отак).
Прочитав сьогодні з ранку рано
Розповідь Тетяни Залізняк.

29.06.2023

-------------------------------------

Примітки

1. Вислів "шляхетна грива" належить Тетяні Залізняк

2. Розповідь Тетяни Залізняк
https://www.facebook.com/groups/100421870543701/posts/1324985998087276/?comment_id=1325552634697279&reply_comment_id=1325800278005848

-------------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/864943.html

Над світом безмір чорно-сірих хмар,
Неначе злишній життьовий тягар,
Котрий застиг над нами на землі,
Не знаючи про інший шлях в імлі.

Про інший небокрай, де ясен світ,
Де простір, де палких жадань політ,
Де хмари майорять у вишині,
Щоби́ дощем пролитись повесні.

28.06.2023

-------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/5521.html

-------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/864610.html

По вулиці Курковій,
Шляхетній, гоноровій
Іду собі до кі́на
Дивитись файний фільм.

Іду не випадково,
То кі́но кольорове,
Там бійки і погоні,
Цілуються весь час.

Іду до Короленка,
Там ласощі смачненькі.
Іду собі до кі́на
І поруч дощ іде.

Блищить ковзка бруківка,
Та кличе кіноплівка.
Влітаю - вмить до каси,
Купую свій квиток.

Сиджу у темній залі
В життєвім серіалі.
Про те, що буде далі,
Не розповість ніхто.

27.06.2023

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/863826.html

Стрільницька Верхня і Нижня, Святого Антонія,
Куркова, Унґарштрасе, знову Куркова.
Нині Лисенка. Назви вулиць - це не антімонія.
Це рідного міста встановлена мова.

І художня оздоба співіснування буденного
Поряд з тим, що в тобі, і з тим, що довкола:
Храми, будинки - прикмети буття міжвоєнного,
На відстані трохи - дванадцята школа.

По бруківці з імен навіть блукаєш по-іншому,
І думки виникають суцільно відмінні,
Часом знаходиш себе в міркуванні неспішному.
...Втім, завжди так було. Це не тільки віднині.

27.06.2023

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/863582.html

Чарівлива панянка
Ген по сходах біжить.
Дощ неначе зі дзбанка,
Незабутняя мить.

Вилітає із брами,
Ось цілує мене.
Почуття до нестями,
Щастя трапилось з нами
І повік не мине.

Де колишні кордони?
Де примарна броня?
Щастя вистиглі грона
Будуть з нами щодня.

Радість кожному личить,
Чути, серця бринять.
Наші дивні обличчя
Цілий світ веселять.

26.06.2023

-------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/66450.html

-------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/863222.html

Не дощ і не гроза - суцільна злива,
І темінь, морок, темрява, пітьма.
Є досвід, що навчає - все мінливо,
Та в ці хвилини певності нема.

Потопа. Вибух грому. І вітрило
Гримить у неосвічене вікно.
Яка в природи руйнувальна сила,
Ще більш, ніж у людей. Ось так воно.

А втім, дивись - здається, що вщухає,
І вже не злива - безпросвітний дощ.
Ще трохи - світле небо, сонце сяє,
Хоча б у мріях буде, хоч-не-хоч.

Збіжить вода, і заблищить бруківка.
Це головне. І знов до звичних справ.
...Трапляється й таке. Я маю свідка.
Це саме я. Інакше б не казав.

25.06.2023

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/862587.html

Є коні скакові і коні важковози,
Так само і трамвай - не тільки для людей.
Вантажний роботар - зволоки і узвози,
Платформи для ваги без вікон та дверей.

Ліричних почуттів вони не викликають,
Та це не дивина у нашому житті.
Тих, хто несе тягар, на свята не збирають.
...Блукають пішака думки оці й оті.

16.06.2023

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/857552.html

Пенати. Слушний зодіак.
Ми як у гостях, наче вперше.
Та повно пам'ятних відзнак
Тієї ж людської мережі.

Ось тут не просто асорті -
Оздоба візерунків спорих.
Колись блукав на самоті,
Знов кличе італійський дворик.

На розі леви з давніх днів,
Із каменю. Цупка порода,
А надто під відлунки слів
Знайомого екскурсовода.

Став відчуватись колорит,
І мова вже не без акценту.
Змінився трохи краєвид
І передмість моїх, і центру.

За містом - простір, широчінь.
Я бачу крізь свої обрамки
Прикмети нинішніх борінь,
Підспіль - минулого уламки.

Позаздрити собі самим.
Гортати спогади невгамні,
Вдихаючи багаття дим.
Вертатись, у думках принаймні.

12.06.2023

-------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/456554.html

-------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/854811.html

Нічийний двір, де ми зростали.
Щодня футбол у літній пал,
Усякий брухт - з війни завали,
Поодаль - той лячний підвал.

Завжденна, шляк трафляй, жалива
Зростала з нами вперегін.
Городи, для хлоп'ят звабливі,
Ще з-за Польщі́ шляхетний тин.

По вечорах вогні палили,
Пекли картоплю у золі.
На небесах зірки лічили,
Десь там Чумацький Шлях в імлі.

Пізніше брухт отой зібрали,
Згребли, звезли хто знає де.
Йшов час. Ми інші ігри грали,
Вивчали тіло молоде.

А двір шагреневий стискався...
На мене схожий мій двійник,
Дорослий майже, повертався,
Шукав його. Він зовсім зник.

06.06.2023

-------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/75562.html

-------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/851885.html

Давня Яффа подеколи схожа на Львів,
На Друкарську, що завжди прямує до Ринку,
Де не змиє і злива відбитки віків,
Де немає підстави для перепочинку.

Ми ступаємо по скам'янілих слідах,
Ось бруківка, ті ж самі церкви і костели,
Не вчуваємо часом про обраний шлях,
Та на кожному розі лицарські оселі.

Пальми, море, мечети. Рвучкий перехід.
Повертання хіба що у згадках можливе.
Озирнутись, вдивитись минулому вслід
І відвести питання занадто чутливе.

05.06.2023

-------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/651577.html

-------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/851605.html

"Високий Замок". Львівський спогад Лема.
На Пруста схоже. Давнини прикмети.
Не лакітки-плоди садків Едему -
Лише буття звичайного секрети.

Знайомо все - і вимокла бруківка,
І заповідні життьові стежини,
І відчуття, і батьківська домівка,
Набутий досвід, довгі дні і днини.

...Є в мене власний, свій Високий Замок,
Під різними лунає іменами,
Він неповторний, без книжкових гранок,
З роздумами у майже кожній брамі.

І тут, де нас, гадаю, не забули,
Слова шукаю в давнім арсеналі.
Те, що ми повідаєм про минуле,
Лишається у пам'яті надалі.

04.06.2023

------------------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/596629.html

------------------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/850981.html

Про вірш Хіменеса "Недільна ностальгія"
Згадав я знову. Ритуал буття.
Торкає, як людина відчувати вміє.
Знайомо все. Здається, то був я.

Завжди, коли додому під'їжджав, до Львова,
Дивився у вікно, себе вчував.
Все те, що набував уперше, поступово,
Пізніше в "Піренеях" прочитав.

03.06.2023

----------------------------

Примітка. "Недільна ностальгія" - вірш Хуана Рамона Хіменеса "Піренеї (Недільна ностальгія)"

----------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/850847.html

Івану Федорову пам'ятник
Там, де жовтнево-жовтий вир.
Світ виглядає, наче праведник...
Ніякій дійсності не вір.

Вона лише - так здавна мається -
Уривок із глибин буття.
І усвідомлено сприймається
Миттєвість світовідчуття.

Той, хто надав усьому чинності,
Гальмує силу течії
І у двобор'ї з швидкоплинністю
Він узвичаює її.

Забутись у трамвайнім дзвякоті,
З'єднати у думках містких
Одвічну таємницю злагоди
І труту газів вихлопних.

...Мовчком мене уважно слухає
Мій співрозмовник кам'яний.
Він обережний, він не рухає
Цей дивовижний світ людський.

16.05.2023

--------------------------------------------

Світліна - Олександр Денісенко

------------------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/19163.html

------------------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/844647.html

Падає дощ на застуджене місто.
Швидко примеркло. Тремтять ліхтарі.
Вежі костелів, як щільне намисто,
Чи то минулих віків димарі.

Ген де-не-де на окремих віконцях
Пофарбував пам'ятливий ґазда
Мов візерунки із променів сонця,
Спогад минулого. Ніц не щеза.

Часом, буває, з'являється сяйво -
Проміжок поміж понурених смуг.
Радість щодення ніколи не зайва,
І поготів там, де хмари довкруг.

В теплій домівці спокійно, затишно.
Тільки сльозинок юрба
Ллється і ллється з-під неба невтішно,
Ніби життя - то журба.

04.09.2022-08.05.2023

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/843424.html

Я помню не траву - себя в траве,
На Кайзервальде, в самом центре мира.
Дуэль с самим собой. На голове
Пилотка из газеты. Майна-вира.

Взлетаю на мгновение. Потом,
К земле опять прижатый, продолжаю,
Обет нарушив, думать об одном,
Но никогда я это не признаю.

Виновник всех своих несовершенств,
Тех, из которых я, наверно, создан.
Не ожидаю будущих торжеств,
Путь предопределён, меняться поздно.

И всё-таки. Вот жёлтый молочай,
Ещё не одуванчик. Только будет.
Всё происходит как бы невзначай,
Когда кому-то заблагорассудит.

29.04.2023

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/841529.html

В магазині взуття "Страдіварі",
Вірогідно, не грають музики.
Біля входу на тротуарі
Зустрічаються образи зниклі.

Оновляють буття підсвідоме,
Починають минуле шукати.
Розглядають ім'я незнайоме,
Не збираються ніц купувати.

28.03.2023

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/833897.html

Бурхливо сакура цвіте
У квітні в Закарпатті.
А вітер (діло молоде)
Рве коротеньке плаття.

Жагу вчуваю запальну
У ліберальній моді.
Веду удавану війну
Із покликом природи.

Воно так трапилось само.
Звертаюся до неї.
Відповіла. Удвох йдемо
Стежинками алеї.

Розмова радісно бринить,
Кохання завжди вчасно.
Хай швидкоплинна кожна мить,
Але життя – прекрасне.

Сміливість серця, струм ждання,
Навкруг - рожева піна.
...Роки минули з того дня,
Він і донині плине.

24.03.2023

-------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/382051.html

-------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/833738.html

Вона і дійсно - як Колгоспна вулиця.
Трава, горбовини, вибоїни, пісок,
Підводи з кіньми, кізяки трамбуються,
Всіляки запахи. Курки і їжачок.

Бідонів перегук - ідуть молочниці,
Машина проїжджає – стовпом пил.
...Прогресс біжить, не тільки вірші точаться.
Не був півроку - враз асфальт довкіл.

Змінилось все. Нема нічого вічного.
Тепер ім'я інакше. Приросло.
Ні, я не прагну поживання звичного.
Я згадую минуле – так було.

23.03.2023

-------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/736619.html

-------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/833300.html

              Львівська погода як настрій панянки
                                   Оксана Гаталяк-Цісінська

                        ***
Львівська погода як настрій панянки,
Може змінитися вмить.
Іноді ллється немовби зі дзбанка,
То, мабуть, дуже кортить.

Раптом всміхнеться - і де оті хмари?
Сонце струмить. Не сумуй.
Глянь-но: її капелюшок - тіара.
На що чекаєш? Цілуй.

19.03.2023

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/832996.html