*** (Дванадцятий трамвай нагору)

[alex_vinokur]

Дванадцятий трамвай нагору
Дзинчить, підноситься бадьоро.
Сам-весь неначе іграшковий
І безперечно люксусовий.

Нагору, на Високий Замок,
А потім вниз з гори так само,
Це буде завжди і завжди.
Біжу. Зажди мене, зажди.

Прискорюю свою пробіжку
І схоплююся на підніжку.
Стрибаю майже на ходу.
Встигаю. Трохи відійду.

В вагоні пані і панянки,
А також інші громадянки,
Дорослі і парубчаки...
Як швидко плинули роки.

Тепер нема того трамвая,
Багато ще чого немає.
Та тільки він і нині йде
Подеколи і де-не-де.

07.11.2022


Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/812421.html