Александр Винокур

Згадаєш минуле і мариш.
...У розпалі давнішніх днів
Андрій Іванович Кардаш
Привабив нас вмить і зростив.

Змістовно, вагомо, рухливо
І з гумором влучним нараз
Висвітлював речі важливі
Про світ навкруги і про нас.

Звичайно, про адресну мову,
Про Гаусса і про ЕОМ.
Вслухались до кожного слова
Окремо і враз загалом.

Залишиться з нами довіку
Тих файних хвилин зберігач -
І спогадів низка без ліку,
І "вилазка" в селищі Страдтч.

21.04.2025

------------------------------------

Примітки

1. Адресна мова - Адресне програмування (також адресна мова) — математичний формалізм (формальна мова), що ставить за мету опис деяких комп'ютерних операцій, передусім пов'язаних з адресами. Перша публікація з адресного програмування (приблизно у 1955—1956 роках) належить українським вченим В. Королюку і К. Ющенко. (з Вікіпедії).

Катерина Ющенко: історія авторки «Адресної мови програмування»
https://us.bdpu.org.ua/kateryna-yushchenko-istoriia-avtorky-adresnoi-movy-prohramuvannia.html

Вірш про Катерину Логвіновну Ющенко
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/707396.html

2. Гаусс - метод Гаусса, алгоритм розв'язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь

3. ЕОМ - електронно-обчислювальна машина

4. "Вилазка" в селищі Страдтч - виїзд нашого класу разом з Андрієм Івановичем на одноденний відпочинок в селище Страдтч.
Вірш про цю поїздку:
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/866408.html
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/376193.html

------------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/915583.html

Пушини снігу на Домінікані,
Неначе сивина століть минулих.
І поруч місто у святковім вбранні.
Підстав нема. Та ми про це забули.

Розтане сніг. І тільки "SOLI DEO"
Лишається і віру пропонує.
Примарної незмінності парцела,
Яка, можливо, також не існує.

22.12.2024


Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/913912.html

             Очерет мені був за колиску, в болотах я родився і зріс...
                                       Владимир Кардаш

                     ***
Очерет мені був за колиску,
Я в болотах родився і зріс.
Саме ранішніх спогадів низка
Напрамляє життєвий узвіз.

Всі майбутні падіння і зльоти,
Я завжди пам'ятаю про це,
Народились у тому болоті,
В очереті, дорожчім за все.

22.11.2024

https://www.facebook.com/photo?fbid=8646945212009077

-------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/912576.html

 

Над містом місяць велетенський
Холодним полум'ям палає.
В своїй миттєвості вселенській
Він віковічність осягає.

І з перетворенням невпинним
Ми забуваєм про щоденне
І водночас до нього линем.
...Світлина Олександра Дена.

30.10.2024


------------------------------

Світлина Олександра Дена
https://www.facebook.com/photo/?fbid=10229077710503874




------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/911884.html

           Зачепився туман за смереки полами сірого плаща
                             Ірина Проців

              ***
Зачепився туман за смереку
Наче поли плаща сизо-сірого
Того бахура з далей далеких,
Що заждався спіткання чутливого.

Кожен день цей роман, зрозуміло.
Тільки-но несподівано здибались,
Трохи звабились, зніяковіли,
Приторкнулись. Та хутко розвиднілось.

19.08.2024


Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/910545.html

Щодення - це найцікавіше
З того, що маємо в житті.
Звичайно, новина давнішня.
Та забуваєм в сум'ятті.

Відрадна втома. Вечоріє.
Ти знов у роздумі своїм.
Одні і ті ж самі події.
І все, як вперше. Рідний дім.

02.08.2024


Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/909734.html

Одночасно веселка і блискавка,
Це стається, принаймі в життю.
Виглядає наразі, як витівка,
Очевидь навпаки відчуттю.

Живемо за межею можливого,
І не дивно, що в натовпі літ
Шаленіє до кшталту дратливого
Наш колишній навколишній світ.

06.07.2024


---------------------------------------------




Світлина з https://www.facebook.com/chernihiv.kysil/posts/pfbid0235WvWU9yMhif8FaK8vGVRGAg9hqRmLqkkGjAeF5QyiibmzVvxKHWsqKVxKt2PUtcl

---------------------------------------------


Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/907782.html

Пам'ятаєш антену на Польщу,
Це маленьке віконце у всесвіт?
Забуваєш про справи поточні,
Відчуваєш і збудження плескіт.

Виглядаєш життя незнайоме,
Недосяжне, здається. Звичайне.
Сподіваєшся, втім, підсвідомо.
...Ось такі вони, спогади файні.

21.06.2024


Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/906774.html

       Крізь віти промінь сонця пробивається
                               Катерина Мазненко

                ***
Крізь віти промінь сонця пробивається,
Неначебто немає де іти.
У світі лихо, люд безладний крається,
І нікому йому допомогти.

Знайти собі куточок на віддаленні,
Всесвітній і приватний водночас,
Там, де існують життьові прогалини.
Проб'ється сонце і зогріє нас.

11.06.2024

https://www.facebook.com/groups/712518071080710/posts/769261302073053/


Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/906357.html

Стрункі, щемкі, поодинокі
Ці постаті на самоті.
Дерева шпилькові, високі
Зустрілись майже в темноті.

Про що мовчать вони, не знаю.
Та вабить світу сприйняття,
І разом з ними відчуваю
Хвилини справжнього буття.

Зірка світлина чорно-біла.
Нічого зайвого. Вона
Неначе яв перетворила.
В ній є і те, чого нема.

07.06.2024


-----------------------------------------------

Світлина Петра Ігнатьєва




https://www.facebook.com/groups/379276223325845/posts/1134990864421040/

-----------------------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/905547.html

Межа Волині і Галичини,
Австрійський ліс як невід'ємна смуга.
На мить здається, що з далечини
Перейдене поновлюється вдруге.

Раптово посеред буремних днів
Охоплює невиправданий спокій.
Не пояснити це - замало слів,
Та і не треба, живемо допоки.

15.04.2024

https://www.facebook.com/groups/712518071080710/permalink/734972232168627/

------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/904419.html

Безвітряно, безхмарно, безтурботно.
Застигла мить. І ніц не зворухне.
Чи марево, чи ява? Неістотно.
Це відчуття ніколи не мине.

Воно за ні за що. Мене торкає
Довколишнього світу таїття.
Що саме? І собі відповідаю -
Наснага невимовності буття.

21.08.2023


Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/892642.html

Між землею і небом,
Наче тільки вродився,
Птах летить, що відбився.
Це первісна потреба.

Власне чорне і біле
Він поєднує разом
За своїм же наказом
У буття одноціле.

Неподільне, незгасне,
Де завжди рівночасно
Неодмінне і плинне
Споконвіку донині.

09.08.2023


Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/888255.html

Цей обшар з Франца Йосифа часів.
Застигла мить. Якийсь-то вік надворі.
Святий Антоній з низкою щаблів,
Марії Заньковецької угору.

Дерева рослі, майже до небес.
Суцільний спокій, наче так буває.
Майнуло щось. Птах пролетів і щез.
Здається, чути дзенькання трамвая.

Є трохи снігу. Інде видно брук.
Це графіка. Із чинністю своєю.
Олена Каменецька-Остапчук,
Зі сховища франківського музею.

17.07.2023

----------------------------------

Графіка Олени Каменецької-Остапчук



https://www.facebook.com/olena.kamenetskaostapchuk/posts/pfbid02Ti7W7GGmtvhrMvLm31fo5xQBiwyVsxKhi7rn3dSHqFPw85AUQmx6rzJt9s8ThJLLl

----------------------------------


Crossposting  https://alex-vinokur.livejournal.com/878141.html

Це Львів, який я пам'ятаю.
Світлина чи саме життя?
Дивлюсь і знову відчуваю
Мої давнішні відчуття.

Петра Ігнатьєва світлина.
Львів чорно-білий, миттьовий.
Похмурий трохи. Як людина,
С котрою ти звичайно свій.

14.07.2023


-----------------------------------------------

Світлина Петра Ігнатьєва




https://www.facebook.com/groups/379276223325845/posts/959407338646061/

-----------------------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/875511.html

Наближається полудень літа.
Та, згадавши про досвід предтеч,
Світ довколишній, сонцем зігрітий,
Вже готується до холоднеч.

Обмірковує. Діє поволі.
Невідомо, чи будуть. Але
Живемо ми у замкненім колі,
Тобто поле пригод чимале.

Починаються дні прохолодні.
Тільки спроба. Ще прийде тепло.
Ми завжди на незручності згодні,
Хоч і нас не питають. Це тло.

Не позбутись незмінного хисту
Сподіватись за так, зазвичай.
...Тепло. Небо високе і чисте.
Літа полудень. Лагідний край.

11.07.2023


Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/873496.html

І знов про пиріжкову, що навпроти
Кремезного статечного Поштамту,
Котрий, як вуйко з тої же спільноти
Зі стриманим позачасовим кшталтом.

Ось я стою з собою наодинці,
Вчуваю смак життя, що огортає,
Трамваю дзенькіт десь там на зупинці,
І те, що є, і те, на що чекаю.

Мій світ неначе стиснувся до нього,
Малого місця, що таке велике.
Тут я ґазда, тут всеосяжна змога.
Воно моє. Зі мною вже довіку.

Смакую пиріжки різноманітні.
Горнятко чаю, філіжанка кави.
Мабуть, я не такий вже і самітній.
Я дякую. Та час іти по справах.

09.07.2023

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/872681.html

Про заощаджування емоцій
Знов пише з фронту Павло Казарін.
Дотримуватись життєвих лоцій,
Інакше наші зусилля марні.

Невідома загальна картина,
Та й знати ти її не повинен.
Все, що може зробити людина, -
Влестити долю. Факт перевірний.

Те, на що вплинути неспроможні,
Начебто в світі і не існує.
Себе вгамував. Це здатен кожний.
Не спитав того, хто всім керує.

06.07.2023


Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/869493.html

Всюди буйно квітне черемшина,
В липні - цезальпінія також.
Сьогодення кожну стебелину
На колишні дні твої помнож.

Співіснують завжди одночасно
Як життя частини складові,
Як єдина наша сутність, власне,
Те, що відчуваємо самі.

Їм одне без одного не бути.
Там, де дійсно нероздільний світ,
Неможливо разом не відчути
Їх бурхливий безупинний квіт.

03.07.2023

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/867470.html

Переклав кілька віршів Хіменеса
Несподівано навіть для себе.
Ти, поезіє, дійсно химерниця -
Привернула. Тепер це потреба.

Українською з мови іспанської
Я, юдей москвомовний до краю,
Не для надоби заробітчанської -
Наче власні сонети складаю.

І, окрилені мовою іншою,
Виринають глибинні спільноти
Відчуттів, уособлених віршами,
Не відрізнених ані на йоту.

Живемо з самотою єдиною,
Та й в порізнених світобудовах,
Щоб зустрітись з такою ж людиною
І сказати сполучене слово.

02.07.2023

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/866789.html

Туманами огорнуті ліси.
Димляться гори. Вогкувато, парко.
Не видко неба. Чути голоси.
Світліє трохи. Ось і перша хмарка.

Зоріє далі. Тане сизий дим.
Розвиднілося. Сонце струменіє.
Здіймається по взгір'ях день. І з ним
Дай Б-же - звичайнісінькі події.

30.06.2023, 14.08.2023


Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/865621.html

По вулиці Курковій,
Шляхетній, гоноровій
Іду собі до кі́на
Дивитись файний фільм.

Іду не випадково,
То кі́но кольорове,
Там бійки і погоні,
Цілуються весь час.

Іду до Короленка,
Там ласощі смачненькі.
Іду собі до кі́на
І поруч дощ іде.

Блищить ковзка бруківка,
Та кличе кіноплівка.
Влітаю - вмить до каси,
Купую свій квиток.

Сиджу у темній залі
В життєвім серіалі.
Про те, що буде далі,
Не розповість ніхто.

27.06.2023


Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/863826.html

Не дощ і не гроза - суцільна злива,
І темінь, морок, темрява, пітьма.
Є досвід, що навчає - все мінливо,
Та в ці хвилини певності нема.

Потопа. Вибух грому. І вітрило
Гримить у неосвічене вікно.
Яка в природи руйнувальна сила,
Ще більш, ніж у людей. Ось так воно.

А втім, дивись - здається, що вщухає,
І вже не злива - безпросвітний дощ.
Ще трохи - світле небо, сонце сяє,
Хоча б у мріях буде, хоч-не-хоч.

Збіжить вода, і заблищить бруківка.
Це головне. І знов до звичних справ.
...Трапляється й таке. Я маю свідка.
Це саме я. Інакше б не казав.

25.06.2023


Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/862587.html

Є коні скакові і коні важковози,
Так само і трамвай - не тільки для людей.
Вантажний роботар - зволоки і узвози,
Платформи для ваги без вікон та дверей.

Ліричних почуттів вони не викликають,
Та це не дивина у нашому житті.
Тих, хто несе тягар, на свята не збирають.
...Блукають пішака думки оці й оті.

16.06.2023

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/857552.html

Сквозь дни лихие и туман белёсый,
Среди рудых песков и чабреца -
Дымящийся окурок папиросы
В губах уже убитого бойца.

Розкидані тіла впродовж оселищ,
Димища згарищ, відгуки пальби.
Розтрощене життя, уламків безліч,
Затоплені домівки і степи.

Понад усім - нестерпний виск худоби,
Зойк неприродний, гірш ніж з-під ярма.
Ніхто не дасть ще однієї спроби.
Здолати. Долі іншої нема.

12.06.2023

-------------------------------

Цитата из книги Виктора Некрасова "В окопах Сталинграда"

"Я помню одного убитого бойца. Он лежал на спине, раскинув руки, и к губе его прилип окурок. Маленький, еще дымившийся окурок. И это было страшней всего, что я видел до и после на войне."

https://eksmo.ru/interview/v-okopakh-stalingrada-7-tsitat-iz-povesti-viktora-nekrasova-ID6932062/

-------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/855200.html