Александр Винокур

Нічийний двір, де ми зростали.
Щодня футбол у літній пал,
Усякий брухт - з війни завали,
Поодаль - той лячний підвал.

Завжденна, шляк трафляй, жалива
Зростала з нами вперегін.
Городи, для хлоп'ят звабливі,
Ще з-за Польщі́ шляхетний тин.

По вечорах вогні палили,
Пекли картоплю у золі.
На небесах зірки лічили,
Десь там Чумацький Шлях в імлі.

Пізніше брухт отой зібрали,
Згребли, звезли хто знає де.
Йшов час. Ми інші ігри грали,
Вивчали тіло молоде.

А двір шагреневий стискався...
На мене схожий мій двійник,
Дорослий майже, повертався,
Шукав його. Він зовсім зник.

06.06.2023

-------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/75562.html

-------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/851885.html