Александр Винокур

Стрункі, щемкі, поодинокі
Ці постаті на самоті.
Дерева шпилькові, високі
Зустрілись майже в темноті.

Про що мовчать вони, не знаю.
Та вабить світу сприйняття,
І разом з ними відчуваю
Хвилини справжнього буття.

Зірка світлина чорно-біла.
Нічого зайвого. Вона
Неначе яв перетворила.
В ній є і те, чого нема.

07.06.2024


-----------------------------------------------

Світлина Петра Ігнатьєва




https://www.facebook.com/groups/379276223325845/posts/1134990864421040/

-----------------------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/905547.html