*** ("Панич прийшли" - в прихатній молочарка)

"Панич прийшли" - в прихатній молочарка
Стрічала напівсонного мене.
Ховався за бабусею. Знав змалку -
Дитинства день ніколи не мине.

...Життєвий шлях - підйоми і падіння.
Хай іноді лунав звитяжний клич,
Не пан, звичайно. Хтось без володіння.
Та все ж таки – колись я був панич.

12.07.2023

----------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/274523.html

----------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/874122.html

*** (Зголосилася нізвідки,)

Зголосилася нізвідки
І пройшла сама собі
Ця красуня-серцеїдка
В нашій вуличній юрбі.

На отому тротуарі
Ще багато днів і літ,
Як намисто антиквара,
Не згасав підборів слід.

12.07.2023


----------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/648297.html

----------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/874361.html

Марина Гордейчук. "Зима. Знов снігом замело"

Мій переклад вірша Марини Гордейчук (з російської)

----------------------------------

          Мій переклад

        Марина Гордейчук

               ***
Зима. Знов снігом замело
Палац Туркулів-Комелло.
І льоду узірцеве скло скувало води.
І кошиковий бересклет
Зове крізь сніговий замет
Мереживом сором'язним нової моди.

Шипшин рожевії мазки,
В гілках тонесеньких плоди,
Як полум'я краплин крови на білім полі.

До небосхилу срібло крон.
Став без качок. Вже не сезон.
Ми вдвох з тобою ідемо, удвох радієм.
Запам'яталась кожна мить,
Все як уперше, все щастить.
Під снігом зовсім інший світ – здійснилась мрія.

12.07.2023


----------------------------------

       Оригінал

       Марина Гордейчук

             ***
Зима. Вновь снегом замело
Дворец Туркуллов-Комело,
И льда узорное стекло сковало воды.
В корзинках ярких бересклет
Притягивает взгляд сквозь снег,
Ажурным кружевом одет по новой моде.

Шиповник - алые мазки,
На ветках тоненьких плоды,
Как капли крови замерли на белом фоне

И кроны в небо - серебром,
И пуст без уток водоем,
А мы с тобой вдвоем идём, по парку бродим.
Миг покоряет тишиной,
Чувств, мыслей яркой новизной,
Под снегом мир совсем другой - как в сказку входим.

17.12.2021

https://www.facebook.com/margoshyk.g/posts/pfbid036KGGbvEhHpmMoyymaTPWn2NdividCGeV8U4woMsQjjU3ftr2MMDEgsTZ78QGDCPnl


----------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/874502.html