Александр Винокур

Мій переклад з іспанської вірша Хуана Рамона Хіменеса

----------------------------------

          Хуан Рамон Хіменес

           Остання подорож

...Я вирушу. Звучатимуть пташині співи,
мій сад залишиться із деревом зеленим,
вода прозора і колодязь білий.

І небокрай блакитний і бездонний,
палатиме щодня заграва сонця,
і будуть чутні передзвони дзвонів.

І згодом віддаляться ті, хто так любив мене,
Заступить день новий  у селищі притульнім,
Мій сад цвістиме, світло осяйне
Там, де блукає туга за минулим.

Я відійду; на самоті, без дому, без криниць,
без хвіртки тої, без моїх дерев квітучих,
все зникне і не стане в світі ніц...
Залишаться лише птахи співучі.

09.08.2023


----------------------------------

                 Juan Ramón Jiménez

                   El viaje definitivo

    … Y yo me iré. Y se quedarán los pájaros
    cantando;
    y se quedará mi huerto, con su verde árbol,
    y con su pozo blanco.

    Todas las tardes, el cielo será azul y plácido;
    y tocarán, como esta tarde están tocando,
    las campanas del campanario.

    Se morirán aquellos que me amaron;
    y el pueblo se hará nuevo cada año;
    y en el rincón aquel de mi huerto florido y encalado,
    mi espíritu errará nostáljico…

    Y yo me iré; y estaré solo, sin hogar, sin árbol
    verde, sin pozo blanco,
    sin cielo azul y plácido…
    Y se quedarán los pájaros cantando.

----------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/887841.html

Мій переклад вірша Марини Гордейчук (з російської)

----------------------------------

          Мій переклад

        Марина Гордейчук

               ***
Зима. Знов снігом замело
Палац Туркулів-Комелло.
І льоду узірцеве скло скувало води.
І кошиковий бересклет
Зове крізь сніговий замет
Мереживом сором'язним нової моди.

Шипшин рожевії мазки,
В гілках тонесеньких плоди,
Як полум'я краплин крови на білім полі.

До небосхилу срібло крон.
Став без качок. Вже не сезон.
Ми вдвох з тобою ідемо, удвох радієм.
Запам'яталась кожна мить,
Все як уперше, все щастить.
Під снігом зовсім інший світ – здійснилась мрія.

12.07.2023


----------------------------------

       Оригінал

       Марина Гордейчук

             ***
Зима. Вновь снегом замело
Дворец Туркуллов-Комело,
И льда узорное стекло сковало воды.
В корзинках ярких бересклет
Притягивает взгляд сквозь снег,
Ажурным кружевом одет по новой моде.

Шиповник - алые мазки,
На ветках тоненьких плоды,
Как капли крови замерли на белом фоне

И кроны в небо - серебром,
И пуст без уток водоем,
А мы с тобой вдвоем идём, по парку бродим.
Миг покоряет тишиной,
Чувств, мыслей яркой новизной,
Под снегом мир совсем другой - как в сказку входим.

17.12.2021

https://www.facebook.com/margoshyk.g/posts/pfbid036KGGbvEhHpmMoyymaTPWn2NdividCGeV8U4woMsQjjU3ftr2MMDEgsTZ78QGDCPnl


----------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/874502.html

Мій переклад вірша Хуана Рамона Хіменеса
                 Переклад з іспанської
 
                Переклад#1

----------------------------------

        Хуан Рамон Хіменес

               ***
Зимовий день недільний,
гаразд, нікого вдома.

...Жовто-зелене сонце стежить
за тим, що відбувається зі мною
і дивиться на чисті закомірки,
на квіти, що цвітуть на підвіконнях,
в кімнаті прибрано і радісно від світла.

Я наодинці з книгою моєю.

День надихає рідним хатнім затишком,
я посміхаюсь і збираю на долоні
крихтини хліба, які впали на підлогу.

02.06.2023


----------------------------------

       Juan Ramón Jiménez

             ***
¡Tardes de los domingos del invierno,
cuando todos se han ido!

... El sol verdeamarillo llega,
puro, hasta los rincones fríos;
y en las rosas, cuidadas,
la mañana, con limpio
amor, se oye
la luz.

Parece
la hora ideal un libro mío.

Y ando sonriendo solo por la casa toda.
oliendo con el alma,
recojiendo y besando el pan caído.

----------------------------------

Переклад#2 - можна подивитись у https://alex-vinokur.dreamwidth.org/806429.html

=================================================

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/850184.html

Мій переклад вірша Хуана Рамона Хіменеса
                 Переклад з іспанської

----------------------------------

        Хуан Рамон Хіменес

               ***
Минає день недовгий,
як все життя торішнє,
окрай буттю земному.
Я хочу бути вічним!

Палає сонця злато,
жевріє листя звично,
торкає серце вдячне.
Я хочу бути вічним!

Принада скрізь і всюди,
будь завжди, світе стрічний,
не залишай самотнім.
Я хочу бути вічним!

01.06.2023


----------------------------------

       Juan Ramón Jiménez

             ***
Tarde ultima y serena,
corta como una vida,
fin de todo lo amado;
¡yo quiero ser eterno!

— Atravesando hojas,
el sol, ya cobre, viene
a herirme el corazón.
¡Yo quiero ser eterno! —

Belleza que yo he visto,
¡no te borres ya nunca!
Porque seas eterna,
¡yo quiero ser eterno!

----------------------------------


Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/849726.html

     Мій переклад вірша Хуана Рамона Хіменеса
                 Переклад з іспанської

----------------------------------

          Хуан Рамон Хіменес

      Піренеї (Недільна ностальгія)

Ми нарешті в Іспанії. Тиш полуденна.
Над узгір'ями - ввік не зникаюче сонце.
Неозорно. Французькі дахівки завжденні
Вже позаду. Зворушливих спогадів гронця.

Понад селищем чути дзвіниці Сальєнто.
Так, неділя. І вітер на схилах зелених.
Ближче південь. Гаразду миттєві моменти,
Врожаїв чатування, рясних і явленних.

На лужинах затишних пасуться корови,
Ген жінки у гущавині після доїння,
Перегуки підпасків торкають. І знову
Батьківщина ріднить і дарує спасіння.

Тиша. Разом прямують удача і вдача.
Вдома добре, немає ніяких кордонів.
Всюди спокій. І щастя існує неначе.
Небо прозористе і передзвони дзвонів...

31.05.2023


----------------------------------


          Juan Ramón Jiménez

      Pirineos (Nostaljia de domingo)

Al entrar en España, va cayendo la tarde...
En los picos, el sol se eleva eternamente.

— El mundo se abre —. Y los techos de pizarra
se quedan en el foro de los pueblos franceses.

La torre de Sallent repica allá en el fondo.

— Es domingo —. La brisa juega en las peñas verdes.
El ocaso es mas puro cada vez. Huele el sur

rnás. Es más claro el ondear de las mieses.

Por los prados con flor, en una paz de idilio,
mujen, echadas, mansas vacas rosas de leche.
El habla del zagal nos toca el corazón.
La patria va alejando, maternal, a la muerte...

Ventura, soledad, silencio. Las esquilas
llenan, cual las estrellas el cielo, el campo alegre.
Silencio, soledad, ventura. El agua, en todo,
canta entre el descendente reir de los cascabeles...

----------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/848902.html