Александр Винокур

Блукаю містом непробудженим
Без намірів заздалегідь.
Давнішні спогади зворушені
Я відчуваю вочевидь.

Колись в юнацтві у самотності,
Слухняний заповідям гри,
Обходив старовинні кожності
І довколишнії двори.

Збагнувши досвід самозречення
Ще на початку всіх почав,
Дбав про чуттєве забезпечення
Напередодні діл і справ.

Відтак надіями окрилений,
Стежками іншими ходив.
І, світом зовнішнім прихилений,
Я щось, можливо, і здійснив.

Тепер, вертаючись з минулого,
Як кимось кинутий п'ятак,
Кружляю в надрах спалахнулого.
Мети нема. Збагнулось так.

01.09.2022-09.01.2023

------------------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/64106.html

------------------------------------------


Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/798477.html