Александр Винокур

Про Бучу написав колись Толстой
В одному з розділів "Хаджі-Мурата".
Про те, що дикий звір народ отой,
Тим більше, із безкарністю солдата.

Про малюка з багнетом у спині,
Пошкоджені копиці, вулик, вишні,
Природно, про загиджені доми -
Це звичай їх улюблений, давнішній.

Відраза плає у людей живих,
Ні, не огида навіть - дещо більше.
Те, що гучніше зойків будь-яких, -
До нелюдів, до людожерів гірших.

Ніякої немає в них межі,
Все залишають у нестерпнім стані.
І це не вперше. Так було завжди.
Вони ті ж самі. Іншіми не стануть.

11.06.2022

--------------------------

Лев Толстой. "Хаджі-Мурат", розділ 17

------------------------------------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/773533.html

Списана до пам‘яті архіву
Предостання - друга світова.
Почалась жорстока та жахлива
Визвольна. Насправді - вікова.

І тепер, як виниклі інстинкти,
Ні на мить не відпускають нас
Назви з-між колишньої глибинки -
Буча, Маріуполь та Донбас.

18.05.2022

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/771816.html