Александр Винокур

Про Бучу написав колись Толстой
В одному з розділів "Хаджі-Мурата".
Про те, що дикий звір народ отой,
Тим більше, із безкарністю солдата.

Про малюка з багнетом у спині,
Пошкоджені копиці, вулик, вишні,
Природно, про загиджені доми -
Це звичай їх улюблений, давнішній.

Відраза плає у людей живих,
Ні, не огида навіть - дещо більше.
Те, що гучніше зойків будь-яких, -
До нелюдів, до людожерів гірших.

Ніякої немає в них межі,
Все залишають у нестерпнім стані.
І це не вперше. Так було завжди.
Вони ті ж самі. Іншіми не стануть.

11.06.2022

--------------------------

Лев Толстой. "Хаджі-Мурат", розділ 17

------------------------------------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/773533.html