Александр Винокур

Зогрівають розхожії штампи.
Під мелькання і брязкіт трамваїв
В пиріжковій навпроти Поштамту
Я стою, пиріжки наминаю.

Невибагливі наші утіхи,
І незмінні ні час і ні місце.
Тільки це не на вічнії віки,
Все миттєво і все ненавмисне.

Ось іще. На своєму банкеті -
На трамвайній зупинці, де "двійка",
Поїдаю у масній газеті
Пиріжок за чотири копійки.

Він назавжди, цей смак свіжоустий.
Повертаюсь по змоклій бруківці,
Споминаючи тістечко Пруста...
Я у Львові в одвічній мандрівці.

25.09.2022



-------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/602663.html

-------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/805574.html