alex_vinokur | Entries tagged with about--bruschatka

Над Кайзервальдом дим кострищ.
Серпанком сизим оповите,
Палає листя. Втаємнич
В давноминуле пережите.

...Минають дні, збігає час.
Тепер, коли в думках блукаю,
З'являються за разом раз
Стежки Шевченківського гаю...

Тут естафету передай,
Стривай на повороті плавнім.
Ти чуєш? Дзеренчить трамвай
За церквою Петра і Павла.

Знайомий цокіт каблучків
Враз від зупинки по бруківці.
Ця мить на тисячі віків -
Летить красуня в кіноплівці.

Натхненні наші голоси.
Вони лунають в парку Стрийськім
В той час, як йдуть собі часи
Камінням польським і австрійським.

12.09.2022, 09.01.2025

--------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/134386.html

--------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/914675.html

Фільм "Іванна" стислий, чорно-білий.
Місто нерозібраних давнин,
Поєднання душ заціпенілих
І невпинних життьових новин.

Глянь, відбиток долі на бруківці
Тих, кого на світі вже нема,
Розповість докладно в кінострічці,
Що багатолюддя - не юрма.

Будь-яке життя завжди і всюди
Криється за частоколом брам,
Іноді з'являється на люди,
Та насправді невідоме нам.

14.07.2024

----------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/640737.html

----------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/908550.html

Знов згадав "Ностальгію" Хіменеса -
До Іспанії він під'їжджав.
Пам'ять - спалахи ремінісценції,
Я свої відчуття прочитав.

Повертаюсь додому. Канікули.
Літо. Сонце з дощем водночас.
Чай, і миттю до вікон приникнули.
Потяг мчить, все знайомо нараз.

Ось споруди низькі і порізнені,
Ген переліски, знову поля.
Ми з цим світом навзаєм обізнані
Звідсіля, звідтоді, звідтіля.

Миготять краєвиди. За селами -
Опоряджених селищ ряди
Неодмінно з церквами, костелами.
Палісадники, десь і сади.

І нарешті Підзамче тамоване,
Та святкове з камінням століть.
Все знайоме. І серце схвильоване,
Майже чути, як б'ється, бринить.

Львів. Бруківка, в ній стільки змістовності.
І трамвай, наш двоюрідний брат,
Дзеренчить, зустрічає нас з гордістю.
Я неначе приймаю парад.

Пречуваю. На святешній скатерці
Поглинаю родинне меню.
...Двері дому і сняться, і бачаться,
Ось стою перед ними, дзвоню.

04.07.2024

--------------------------------

Примітка.
"Ностальгія" - вірш Хуана Рамона Хіменеса "Піренеї (Недільна ностальгія)"
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/801678.html

--------------------------------

----------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/40745.html

----------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/907171.html

І знов ота ж ковзка бруківка,
І віковічний мрячний дощ.
Ждем під дашком. Не вщухне швидко.
До того ж і кохання дрож.

Іде в усяку пору року.
На що чекати? Біжимо
Через калюжу неглибоку,
І парасолька. Як в кіно.

В руці квітки, мабуть, мімози,
А ти в короткім пальтеці.
І чи то краплі, чи то сльози
На поцілованнім лиці.

05.07.2023

----------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/468667.html

----------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/869029.html

"Високий Замок". Львівський спогад Лема.
На Пруста схоже. Давнини прикмети.
Не лакітки-плоди садків Едему -
Лише буття звичайного секрети.

Знайомо все - і вимокла бруківка,
І заповідні життьові стежини,
І відчуття, і батьківська домівка,
Набутий досвід, довгі дні і днини.

...Є в мене власний, свій Високий Замок,
Під різними лунає іменами,
Він неповторний, без книжкових гранок,
З роздумами у майже кожній брамі.

І тут, де нас, гадаю, не забули,
Слова шукаю в давнім арсеналі.
Те, що ми повідаєм про минуле,
Лишається у пам'яті надалі.

04.06.2023

------------------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/596629.html

------------------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/850981.html

Дощ. І сплячий лев на постаменті.
(Дощ завжди. Не можна без дощу)
Поруч стань і vivere memento,
Навіть і у змоклому плащу.

Він тут спить століття і сторіччя,
Поки йшли дощі і йдуть часи.
На його добірному обличчі
Спокій безумовної краси.

Світ його - дзвіниці, башти, вежі,
Брук-бруківка і солодкий сон.
Що йому до людської мережі?
Спить, як незворушний фараон.

09.02.2023

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/827068.html

Змокла бруківка - фірмовий знак,
Люстро, дзеркало Львова.
Ковзко, та в цьому раптовий смак,
Як до чогось передмова.

Я, вірогідно, сенсуаліст,
Вірую в дощ і спонуку.
Це підсумковий і стислий зміст
Середньовічного бруку.

04.02.2023

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/825430.html

Вулиця Сталіна-Миру-Бандери,
І Комсомольська, і ще Фюрстенштрассе,
І Новий Світ, і Леона Сапеги.
Часом здається: життя - це химера,
Тільки-но звичні народнії маси.

Ходять віками по змоклій бруківці,
Не відвертають себе іменами.
Вряд чи нащадки у теплій домівці
Якось згадають, що трапилось з нами.

27.09.2022

-------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/613351.html

-------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/806104.html

Зогрівають розхожії штампи.
Під мелькання і брязкіт трамваїв
В пиріжковій навпроти Поштамту
Я стою, пиріжки наминаю.

Невибагливі наші утіхи,
І незмінні ні час і ні місце.
Тільки це не на вічнії віки,
Все миттєво і все ненавмисне.

Ось іще. На своєму банкеті -
На трамвайній зупинці, де "двійка",
Поїдаю у масній газеті
Пиріжок за чотири копійки.

Він назавжди, цей смак свіжоустий.
Повертаюсь по змоклій бруківці,
Споминаючи тістечко Пруста...
Я у Львові в одвічній мандрівці.

25.09.2022

-------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/602663.html

-------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/805574.html

Я пам'ятаю все - на розі дім,
Неподалік - садочок Поліцейський
На вулиці з ім'ям іще старим
Червоно... Втім, скоріш Красноармєйской.

Ще пам'ятаю в тім садку фонтан.
І бризки. Поруч квіти. Грають барви.
Затишок для трудящих громадян.
На лавці - "Не сідати!". Запах фарби.

Каштанів натовп - де врозкидь, де в ряд.
Блищить асфальт, а може і бруківка.
Тролейбуси. Крокую навдогад.
...В минулих днях і солодко, і гірко.

Країна інша, інший вік, а я,
Не в змозі вже виносити розлуку,
Спішусь поверх істотності буття,
До себе йду і простягаю руку.

20.09.2022

-------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/327699.html

-------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/804266.html

Над Кайзервальдом дим кострищ.
Серпанком сизим оповите,
Палає листя. Втаємнич
В давноминуле пережите.

Зціляє спогадів настій.
Сприймай без зайвих перебільшень
І запах затхлий та густий
Напівпідвальних тих приміщень.

Тут естафету передай,
Стривай на повороті плавнім.
Ти чуєш? Дзеренчить трамвай
За церквою Петра і Павла.

Знайомий цокіт каблучків
Враз від зупинки по бруківці.
Ця мить на тисячі віків -
Летить красуня в кіноплівці.

Натхненні наші голоси.
Вони лунають в парку Стрийськім
В той час, як йдуть собі часи
Камінням польським і австрійським.

12.09.2022, 14.02.2023

--------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/134386.html

--------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/801989.html

Фото. Пыльная брусчатка -
Почему-то нет дождя.
А за кадром спортплощадка
Снится, память бороздя.

Здесь манит и без клуатра
Лик Потоцкого дворца.
Что идёт в кинотеатре?
Фильм из детского ларца.

Тот, в котором жили-были,
Драгоценный клад нашли.
По Коперника ходили,
Вот опять по ней прошли.

2019

Crossposts: https://alex-vinokur.livejournal.com/696236.html

Троллейбусы во Львове - инородцы,
Им далека породистость трамваев.
Готовы нас везти, куда придётся,
Туда, где "про́шу панство" не ступает.

По лужам, по разбитому асфальту.

А мы по старой памяти, украдкой

Опять проедем - только случай дайте -

По колее, впечатанной в брусчатку,

Маршрутом, может быть, несовременным

И по делам, конечно, пустяковым,

Сопротивляясь всяким переменам,

А впрочем, не таким уже и новым.

2018

Crossposts: https://alex-vinokur.livejournal.com/688455.html

Вспомнил фильм "Иванна" чёрно-белый.
Город неразобранных наследств,
Двуединство душ оцепенелых
И скупых художественных средств.

След, запечатлённый на брусчатке,
Тех, кого уже не различим,
Служит до сих пор опорой шаткой,
В мире, оказавшемся ничьим.

Там, где жизнь себя воспроизводит,
Хоронясь за частоколом брам.
Это то, что в фильме происходит,
То, что в жизни, - неизвестно нам.

2018

Crossposts: https://alex-vinokur.livejournal.com/677580.html

Улица Сталина-Мира-Бандеры,
И Комсомольская, и Фюрстенштрассе,
И Новый Свет, и Леона Сапеги.
Явственно чувство потерянной меры,
Только привычны народные массы.

Ходят веками по мокрой брусчатке,
Не отвлекая себя именами.
Вспомнят навряд ли и наши нащадки
То, что случилось и прожито нами.

2018-2022

------------------

Примечание. Нащадки (укр) - потомки.

Crossposts: https://alex-vinokur.livejournal.com/646631.html

Львов начала девяностых,
Sorry, не до красоты.
Разрушаются помосты
И сжигаются мосты.

На заезженной брусчатке
Для грядущих для веков
Остаются отпечатки
Нами пройденных шагов.

И они, а не пенаты
И не зданий раритет
Возвращают нас, ребята,
Ко всему, чего там нет.

2018

Crossposts: https://alex-vinokur.livejournal.com/643438.html

Согревают расхожие штампы...
Под мельканье и дребезг трамваев
В пирожковой напротив Почтамта
Я стою, пирожки уминаю.

Незатейливы наши утехи,
Так привычны и время, и место.
Это всё не на вечные веки,
Только нам ничего неизвестно.

Вот ещё. Как в киношном зигзаге,
Поедаю на дальней скамейке
Тот горячий в газетной бумаге
Пирожок за четыре копейки.

Долгий след незабытого вкуса.
Возвращаюсь по мокрой брусчатке,
Вспоминая пирожное Пруста...
Но в прошедшем и горькое сладко.

2018

Crossposts: https://alex-vinokur.livejournal.com/634707.html

"Высокий Замок" Станислава Лема
Похож на Пруста. Прошлого детали.
Не сладкие плоды садов Эдема,
А только то, что в жизни означали.

Знакомо всё - и мокрая брусчатка,
И жизни расходящиеся тропы,
И чувств, и мыслей скомканные складки,
Иначе говоря, душевный опыт.

...Есть у меня и свой Высокий Замок,
Под разными хранится именами,
Невозвратимый, он без книжных гранок,
С раздумьями почти у каждой брамы.

И здесь, где нас, надеюсь, не забыли,
Ищу слова в старинном арсенале.
Запомнится не то, что с нами было,
А то, как мы об этом рассказали.

2018

Crossposts: https://alex-vinokur.livejournal.com/628552.html

Этот вечер ноябрьский, слякоть,
В мире, видимо, что-то не то.
Снег с дождём, продолжающий капать
На промокшее насквозь пальто.

Пробираюсь по скользкой брусчатке,
Всё в раскопках, трамваи стоят.
На фасадах теней отпечатки,
Фонари еле-еле горят.

И к тому же события в Польше.
Что там будет? Введут ли войска?
Надоело. Куда уже больше?
Вспоминаю - такая тоска.

Нет бы тихо испытывать радость -
Всё, что было, давно позади.
Но своё. Даже если и в тягость,
Ни сбежать от него, ни уйти.

2017

Crossposts: https://alex-vinokur.livejournal.com/604989.html

Всё та же мокрая брусчатка
И тот же моросящий дождь.
Ждём под навесом на площадке.
Зачем? Его не переждёшь.

Идёт в любое время года.
Жизнь не отложишь на потом,
И мы бежим по переходу
Под на двоих одним зонтом.

В руке цветы, наверно, розы.
А ты в коротком пальтеце,
И то ли капли, то ли слёзы
На повернувшемся лице.

2016

Crossposts: https://alex-vinokur.livejournal.com/490621.html

Во Львове дождь, в Холоне жарко,
Но я контрастов не боюсь.
Гуляю по аллеям парка
И никуда не тороплюсь.

Здесь пальмы, иногда прохлада,
Брусчатка. Помню вся и всех.
Оно, наверно, так и надо
Для всяких жизненных утех.

2016

Crossposts: https://alex-vinokur.livejournal.com/469042.html

Зачем-то помню всё - и этот дом,
И запах свежекрашенной скамейки,
И садик Полицейский за углом,
На улице тогда Красноармейской.

Толпа деревьев - где вразброд, где в ряд,
Блестит асфальт, а может быть, брусчатка.
Вот я иду, не отрывая взгляд.
...В минувших днях и горестно, и сладко.

Страна другая, век другой, а я,
Уже не в силах вытерпеть разлуку,
Спешу поверх законов бытия
И сам себе протягиваю руку.

2014

Crossposts: https://alex-vinokur.livejournal.com/279593.html

На Кайзервальде листья жгут.
И дымка сизой поволокой
Витает там, где нас не ждут,
В той жизни - давней и далёкой.

Целебен времени настой.
Но помнишь, избегая мщений,
И запах затхлый и густой
Полуподвальных помещений.

Здесь эстафету передай,
Постой на повороте плавном.
Ты слышишь? Дребезжит трамвай
За церковью Петра и Павла.

Знакомый цокот каблучков
От остановки по брусчатке.
Стоп-кадр на тысячи веков -
Она разглаживает прядки,

Она сегодня влюблена.
И мы пройдёмся парком Стрыйским
Пока танцуют времена
На камне польском и австрийском.

2013

Crossposts: https://alex-vinokur.livejournal.com/206345.html

Я потом прочитал у Хименеса -
Он к Испании днём подъезжал...
Много в жизни уйдёт и изменится.
Этот миг - не забыл, задержал.

Я домой возвращаюсь. Каникулы.
Лето. Солнце с дождём пополам.
Чай попили - и к окнам приникнули,
Поезд мчит по знакомым местам.

Одиночные низкие здания.
Перелески, и снова поля.
Мир красив, как узоры вязания,
Словно тот, кто вязал, это я.

Вслед за быстро мельнувшими сёлами
Поселений густые ряды.
Непременные церкви с костёлами,
Палисадники, где-то сады.

А потом - нет, не город, а пригород.
Здесь брусчатка, здесь праздник камней.
Всё знакомо. И сердце так прыгает,
Так банально, сильней и сильней.

Вот и Львов. Поезд едет по городу,
И трамвай, наш двоюродный брат,
Нам сигналит, приветствует с гордостью.
Ну, а я принимаю парад.

Предвкушаю. На глаженой скатерти,
Наконец, поглощаю меню.
...Я стою перед дверью незапертой.
Вот сейчас постучу, позвоню.

2009