*** (Марії Заньковецької збігає)
2023-Jul-15, Saturday 22:24![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
alex_vinokurМарії Заньковецької збігає
Від Лисенка, прямуючи додолу,
Додолу, де Личаківська стрічає,
Святий Антоній і навпроти школа.
Офорт з життя, вдрукований у пам'ять,
Каміння скрізь і одночасно простір.
Всевишній майже поруч тут i навіть
Шкільна ділянка - теж життєвий розділ.
Тут дощ мрячить. І раптом знову сонце.
Прозора осінь. Спокій. Дні щемлячі.
Все як у всіх. Та є й свої віконця.
Дивлюсь крізь них і непомітне бачу.
Дрібних подробиць щільна забудова -
Таємний схов з моїми відчуттями.
З собою сам на сам веду розмову,
Це головне, що зді́йснюється з нами.
Та час іде. В зворотній шлях рушаю.
Від школи, де я знову сів за парту,
Крокую вгору, вліво повертаю,
І так до однойменного театру.
15.07.2023
Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/877268.html
Від Лисенка, прямуючи додолу,
Додолу, де Личаківська стрічає,
Святий Антоній і навпроти школа.
Офорт з життя, вдрукований у пам'ять,
Каміння скрізь і одночасно простір.
Всевишній майже поруч тут i навіть
Шкільна ділянка - теж життєвий розділ.
Тут дощ мрячить. І раптом знову сонце.
Прозора осінь. Спокій. Дні щемлячі.
Все як у всіх. Та є й свої віконця.
Дивлюсь крізь них і непомітне бачу.
Дрібних подробиць щільна забудова -
Таємний схов з моїми відчуттями.
З собою сам на сам веду розмову,
Це головне, що зді́йснюється з нами.
Та час іде. В зворотній шлях рушаю.
Від школи, де я знову сів за парту,
Крокую вгору, вліво повертаю,
І так до однойменного театру.
15.07.2023
Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/877268.html
