Александр Винокур

Білий той птах із відзнакою чорною...
Танець весільний в пустелі людей
Із почуттями жаги невимовної,
Щільний двобій невідривних очей.

І починається дія, розквітчана
Низкою білих і чорних ознак,
Що майбуттям потаємним насичена.
Ніц невідомо. І добре, що так.

Сталося те, що Всевишнім наказано.
У плетениці незмірених драм
Все між собою на світі пов'язано
І неосяжне буденним знанням.

Ніч яка місячна, ясная, зоряна,
Видно, хоч голки збирай.
Доля невінчана, ява нестворена.
...Радуймось! Музико, грай!

17.02.2023


-------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/56734.html

-------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/828739.html