Александр Винокур

На Подолі, в київській Одесі,
Та не з морем поряд, а з Дніпром,
Осторонь від траси і прогресу
Світ живе одним людським двором.

На мотузках (чи то на канатах?)
Видно неодмінну білизну
Холостих, розведених, жонатих.
Де своя - впізнають і зі сну.

Там ворушать давнішні газети,
Галасують на ґанку узбіч.
Побуту сумісного прикмети
Виразні на кожному з облич.

Назавжди зумовив спільність долі
Житлових відносин "інтер'єр"
В київській Одесі, на Подолі.
...А іще там є фунікулер.

Якщо ти інакший сам по суті,
Над довкіллям високо здіймись
І забудь-но про душевну смуту,
До себе тамтого повернись.

Але той, кого ти там зустрінеш,
В натовпі тебе не відрізнить.
Ти як всі. І з часом це оціниш.
І не пожалкуєш. Ні на мить.

09.09.2022

--------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/659629.html

--------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/801104.html