Александр Винокур

Це як ласощі я пам'ятаю.
Кожен рік на початку весни
Вирушають річкові трамваї
Від Подолу до Гирла Десни.

Шлях короткий, лише прогуляння,
Тобто є забезпечений тил.
Досі згадую з чинним жаданням
Крізь років незатьмарений пил.

Мчить Дніпро. Краєвид для мольберта.
Раптом щось полетіло на нас -
Хтось лузгу покидав, десь з півметра.
Трохи брудно і смішно нараз.

Пливемо. Віддаляється Київ,
Тимчасово залишений дім.
Тиш, блаженство. Надії і мрії.
Все можливо у світі такім.

Віриш - щастя не безповоротно,
А інакше є шлях об'їзний.
Повертаємо. Зміни істотні
Відчуваю. В душі - кремезний.

Отакі раювання хвилини.
Їх збираю навік зберегти,
Ніби дійсно у змозі людини
Повернутись і знову знайти.

На причалі купую "Вечірку",
І розходимось – я і двійник.
Я - до Володимирській гірці,
Він... Не знаю. Питати не звик.

10.09.2022

--------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/603461.html

--------------------------------


Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/801445.html

Поволі Володимирський узвіз
З Подолу виринає на Хрещатик.
...Цей краєвид - наземний парадиз,
Він почуттів моїх першопочаток.

Так, Києве, на мні твоє тавро.
На схилах - спогадів безлічних грона,
На відстані руки тече Дніпро,
За небокраєм майже - міст Патона.

Дивлюсь і усвідомлюю, що я
За ні за що отримав нагороду.
Вона зі мною всюди і щодня,
Завдячую життю за ту нагоду.

...Чому я вище написав "на мні"?
"На мені" треба. Тільки без зароку.
Так розмовляють у Галичині.
Там те ж саме. Але інакше трохи.

03.09.2022


Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/799140.html

Это я на десерт оставляю.
Как обычно, с началом весны
Запускают речные трамваи
От Подола до Устья Десны.

Путь короткий, всего лишь прогулка,
Значит, есть обеспеченный тыл.
До сих пор вспоминается гулко,
Даже если слегка подзабыл.

Чуден Днепр. И вид для мольберта.
Что-то вдруг полетело на нас -
Кто-то бросил лузгу против ветра.
Вызывает улыбку сейчас.

Но плывём. Oтдаляется Киев,
Как на время оставленный дом.
Тишь, блаженство. В минуты такие
Ты отшельник, но в мире родном.

В том, в котором не всё безвозвратно,
В крайнем случае шанс объездной.
...Мы уже повернули обратно
С рифмой - знаю - однокоренной.


2018