Александр Винокур

Падає дощ на застуджене місто.
Швидко примеркло. Тремтять ліхтарі.
Вежі костелів, як щільне намисто,
Чи то минулих віків димарі.

В теплій домівці спокійно, затишно.
Тільки сльозинок юрба
Ллється і ллється з-під неба невтішно,
Ніби життя - то журба.

04.09.2022

--------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/4671.html

--------------------------------


Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/799396.html