*** (Знов згадав "Ностальгію" Хіменеса)

Знов згадав "Ностальгію" Хіменеса -
До Іспанії він під'їжджав.
Пам'ять - спалахи ремінісценції,
Я свої відчуття прочитав.

Повертаюсь додому. Канікули.
Літо. Сонце з дощем водночас.
Чай, і миттю до вікон приникнули.
Потяг мчить, все знайомо нараз.

Ось споруди низькі і порізнені,
Ген переліски, знову поля.
Ми з цим світом навзаєм обізнані
Звідсіля, звідтоді, звідтіля.

Миготять краєвиди. За селами -
Опоряджених селищ ряди
Неодмінно з церквами, костелами.
Палісадники, десь і сади.

І нарешті Підзамче тамоване,
Та святкове з камінням століть.
Все знайоме. І серце схвильоване,
Майже чути, як б'ється, бринить.

Львів. Бруківка, в ній стільки змістовності.
І трамвай, наш двоюрідний брат,
Дзеренчить, зустрічає нас з гордістю.
Я неначе приймаю парад.

Пречуваю. На святешній скатерці
Поглинаю родинне меню.
...Двері дому і сняться, і бачаться,
Ось стою перед ними, дзвоню.

04.07.2024

--------------------------------

Примітка.
"Ностальгія" - вірш Хуана Рамона Хіменеса "Піренеї (Недільна ностальгія)"
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/801678.html

--------------------------------

----------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/40745.html

----------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/907171.html

*** (Високий Замок. Дерево-людина)

Високий Замок. Дерево-людина.
Кмітливий погляд крізь віки́ і ві́ка,
Проймає, як живий. Та це світлина.
Говорить мовчки. Чути голос лику.

Сполука відчуттів. Вона таємна,
Взаєморозуміннь раптових мова.
Тамована. І одночасно щемна.
...Світляр - Роман Лазорко. Так, зі Львова.

04.07.2024


-----------------------------



Світлина Романа Лазорка
https://www.facebook.com/photo/?fbid=2479143432266431

-----------------------------


Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/907291.html