Александр Винокур

Івану Федорову пам'ятник
Там, де жовтнево-жовтий вир.
Світ виглядає, наче праведник...
Ніякій дійсності не вір.

Вона лише - так здавна мається -
Уривок із глибин буття.
І усвідомлено сприймається
Миттєвість світовідчуття.

Той, хто надав усьому чинності,
Гальмує силу течії
І у двобор'ї з швидкоплинністю
Він узвичаює її.

Забутись у трамвайнім дзвякоті,
З'єднати у думках містких
Одвічну таємницю злагоди
І труту газів вихлопних.

...Мовчком мене уважно слухає
Мій співрозмовник кам'яний.
Він обережний, він не рухає
Цей дивовижний світ людський.

16.05.2023

--------------------------------------------

Світліна - Олександр Денісенко



------------------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/19163.html

------------------------------------------

Crossposting  https://alex-vinokur.livejournal.com/844647.html

Стається таке у пригоді -
Створіння твоїх сновидінь.
Душа і природа у згоді,
Бажані і сонце, і тінь.

Погідна і тиха відрада,
Все вчасно і все до ладу,
Життя - неодмінна принада.
...З собою розмову веду.

15.04.2023


-------------------------------

Переклад з російської https://alex-vinokur.dreamwidth.org/113207.html

-------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/838365.html

Знову я згадав, як зазвичай,
Про давно залишені маршрути.
Про оту кульбабу-молочай
І десанти міні-парашутів.

Розлетілись. День перед дощем.
Тепло на землі. Травинка будить.
Щось плекаєм. Сміємося. Ждем.
Все відомо. Буде те, що буде.

12.04.2023


-------------------------------

Переклад з російської https://alex-vinokur.dreamwidth.org/318918.html

-------------------------------


Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/837773.html

Бурхливо сакура цвіте
У квітні в Закарпатті.
А вітер (діло молоде)
Рве коротеньке плаття.

Жагу вчуваю запальну
У ліберальній моді.
Веду удавану війну
Із покликом природи.

Воно так трапилось само.
Звертаюся до неї.
Відповіла. Удвох йдемо
Стежинками алеї.

Розмова радісно бринить,
Кохання завжди вчасно.
Хай швидкоплинна кожна мить,
Але життя – прекрасне.

Сміливість серця, струм ждання,
Навкруг - рожева піна.
...Роки минули з того дня,
Він і донині плине.

24.03.2023


-------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/382051.html

-------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/833738.html

Білий той птах із відзнакою чорною...
Танець весільний в пустелі людей
Із почуттями жаги невимовної,
Щільний двобій невідривних очей.

І починається дія, розквітчана
Низкою білих і чорних ознак,
Що майбуттям потаємним насичена.
Ніц невідомо. І добре, що так.

Сталося те, що Всевишнім наказано.
У плетениці незмірених драм
Все між собою на світі пов'язано
І неосяжне буденним знанням.

Ніч яка місячна, ясная, зоряна,
Видно, хоч голки збирай.
Доля невінчана, ява нестворена.
...Радуймось! Музико, грай!

17.02.2023


-------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/56734.html

-------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/828739.html

Похмурий довгий потяг "Харків - Львів"
Йде крадькома під небом України.
У темряві мовчком, без ліхтарів
Повз все життя, повз нинішні руїни.

Тернопільський вокзал. Назовні люд
Ретельно стукотить у вікна, в дверці.
"Немає місць!" Гримлять, передають
Пиття і їжу. Знову плаче серце.

Притихлий караван людей вночі.
Стоять безсилі. Нищить зло безкарне.
Що відтепер? Поезіє, мовчи.
Все, що ти скажеш зараз, буде марне.

08.01.2023


Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/820747.html

Декабрь. Трамвай на повороте
Невольно замедляет ход.
И скрип колёс. Он плоть от плоти
Тех дней моих. И снег идёт.

Не снег - туман густой и стылый.
И всё привычно, и не то.
Продрог. Крупинки влажной пыли
На поносившемся пальто.

Погода - мыслей окантовка,
Нахлынут - и как в горле ком.
Стою. Зачем мне остановка?
Я ухожу. Иду пешком.

04.10.2022


Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/807240.html

Залишились фрагменти,
Не людина жива.
Інколи документи
Або просто трава.

Наречені нескреслі,
Що пішли в забуття.
І обпалені тексти
На уламках життя.

29.09.2022

-------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/122510.html

-------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/806693.html

Зник у просторах світобудови
Відблиск віддавна згаслих зірниць,
Щоб ожити у мовленім слові
Тих, для кого нема таємниць.

Всесвіт той, що не має пророка,
Дух без тіла, блукаючий дух
В передбаченні судного строку
Опрацьовує подум розрух.

І коли на початку прощання
На остаточній стрічі світів
Запалає колишнє писання
Зайве для наступаючих днів,

І відкриються яви архіви,
В будь-який своєчасний момент
Він відійде нечутно, цнотливо,
Вже нового життя рудимент.

28.09.2022

-------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/50522.html

-------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/806204.html

Ти трохи недомов. Залишся непринадним.
Нехай збагнуть не так, як ти хотів.
Хай стверджують, що це занадто складно,
Що висловити себе не зумів.

Що вірш - життя. Він має мати задум.
Але ти знаєш - справа тільки в тім,
Що істина народжується скрадом
І проростає у буттю людськім.

26.09.2022

-------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/11905.html

-------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/805828.html

"Білий птах...". Ще до війни, до бійні.
Бачим, як спілкуються брати.
Радість, жарти, сміх, міцні обійми.
Ніц ще не провіщує біди.

Про життя-буття на Буковині.
Край на перехресті - суміш мов.
Українська в будь-якій родині -
З вкрапленням румунської. Va rog.

Діалект цілком не галичанський -
Випереджу трохи сам себе.
Не боюся грамар-наці санкцій,
Далі розповім. Отак шкребе.

Брат середній (грає Богдан Ступка,
І не грає навіть, а живе;
Фільм та сцена на YouTube доступні)
Почуттів своїх не береже.

Чую і донині відголо́ском
Стільки років (швидко час промчав) -
На наріччю українсько-польськім
Щось доречно, смачно так сказав.

"Жи би тебе ясен шлячок трафив",
На зразок цього щось. Глядачі
Гримнули (таке я вперше бачив)
І аплодували встаючи.

За сюжетом це було до речі,
Тільки, споглядачу, вибачай.
Вислів цей, такий незаперечний,
Він не міг сказати зазвичай.

Западенський говір (мовим знову) -
Іпостась о декілька кінців:
Так, як часом висловлять у Львові,
Чи навряд хтось скаже з Чернівців.

То невжежто промах режисера?
Ні, звичайно. Зовсім навпаки.
Правда яви в цьому коленкорі
В тому, що життя - це і думки.

Те, у що ми віримо, - ймовірно,
Дійсність наша - наші почуття.
І ніщо на світі не надмірно,
А інакше не було б буття.

22.09.2022

......................................

Примітки.
1. "Білий птах..." - фільм "Білий птах з чорною відзнакою" (Кіностудія ім. Довженка, 1971, режисер Юрій Іллєнко)
2. Va rog (румунська) - будь ласка


-------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/623095.html

-------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/805311.html

Над всім селом стоїть нестерпний запах,
Полеглий скот без краю і кінця.
Людей нема. Вони пішли на захід,
У поки що спокійнії місця.

Це Апокаліпсис. Красиве слово.
Бринить приємно, та зі сторони.
Все гірше – бездиханна скрізь худоба
І сморід. Невигубний жах війни.


20.09.2022

-------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/743245.html

-------------------------------


Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/804538.html

Дні осені. Листви килими.
Безкрай. Повітря джерельне́.
Жовтневий ліс - до серця рима.
Минає все, і це мине.

Розвіяні омани травня.
І відбиваються в ріці
Нараз теперішнє і давнє,
Твоя рука в моїй руці.

17.09.2022

-------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/8460.html

-------------------------------


Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/803426.html

Одного з довгих мрячих днів,
Коли життя - дорога вгору,
Прийшли до кам'яних щаблів
Домініканського собору,
Від вищих сил неподалік.

Задумливий тут грішник кожен:  
І пілігрім, і духівник,
І випадковий перехожий.

Часами давній ритуал
Сприймаємо за справжню віру.
Наш світ, як затісний причал, -
Для всіх одні й ті ж самі вири.

Фронтон високо. Не для всіх.
Латинь. Звичайно, ​​"SOLI DEO...".
Душа свята. Та тіло - гріх.
Іще бажання не згінело.

14.09.2022

-------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/482367.html

-------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/802414.html

Над Кайзервальдом дим кострищ.
Серпанком сизим оповите,
Палає листя. Втаємнич
В давноминуле пережите.

Зціляє спогадів настій.
Сприймай без зайвих перебільшень
І запах затхлий та густий
Напівпідвальних тих приміщень.

Тут естафету передай,
Стривай на повороті плавнім.
Ти чуєш? Дзеренчить трамвай
За церквою Петра і Павла.

Знайомий цокіт каблучків
Враз від зупинки по бруківці.
Ця мить на тисячі віків -
Летить красуня в кіноплівці.

Натхненні наші голоси.
Вони лунають в парку Стрийськім
В той час, як йдуть собі часи
Камінням польським і австрійським.

12.09.2022, 14.02.2023

--------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/134386.html

--------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/801989.html

На Подолі, в київській Одесі,
Та не з морем поряд, а з Дніпром,
Осторонь від траси і прогресу
Світ живе одним людським двором.

На мотузках (чи то на канатах?)
Видно неодмінну білизну
Холостих, розведених, жонатих.
Де своя - впізнають і зі сну.

Там ворушать давнішні газети,
Галасують на ґанку узбіч.
Побуту сумісного прикмети
Виразні на кожному з облич.

Назавжди зумовив спільність долі
Житлових відносин "інтер'єр"
В київській Одесі, на Подолі.
...А іще там є фунікулер.

Якщо ти інакший сам по суті,
Над довкіллям високо здіймись
І забудь-но про душевну смуту,
До себе тамтого повернись.

Але той, кого ти там зустрінеш,
В натовпі тебе не відрізнить.
Ти як всі. І з часом це оціниш.
І не пожалкуєш. Ні на мить.

09.09.2022

--------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/659629.html

--------------------------------

Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/801104.html

Падає дощ на застуджене місто.
Швидко примеркло. Тремтять ліхтарі.
Вежі костелів, як щільне намисто,
Чи то минулих віків димарі.

В теплій домівці спокійно, затишно.
Тільки сльозинок юрба
Ллється і ллється з-під неба невтішно,
Ніби життя - то журба.

04.09.2022

--------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/4671.html

--------------------------------


Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/799396.html

Блукаю містом непробудженим
Без намірів заздалегідь.
Давнішні спогади зворушені
Я відчуваю вочевидь.

Колись в юнацтві у самотності,
Слухняний заповідям гри,
Обходив старовинні кожності
І довколишнії двори.

Збагнувши досвід самозречення
Ще на початку всіх почав,
Дбав про чуттєве забезпечення
Напередодні діл і справ.

Відтак надіями окрилений,
Стежками іншими ходив.
І, світом зовнішнім прихилений,
Я щось, можливо, і здійснив.

Тепер, вертаючись з минулого,
Як кимось кинутий п'ятак,
Кружляю в надрах спалахнулого.
Мети нема. Збагнулось так.

01.09.2022-09.01.2023

------------------------------------------

Переклад з російської
https://alex-vinokur.dreamwidth.org/64106.html

------------------------------------------


Crossposting https://alex-vinokur.livejournal.com/798477.html

А улица действительно Колхозная -
Трава, пригорки, рытвины, песок,
Подводы с лошадьми, следы навозные
И запахи всего, что вспомнить смог.

Бидонов перестук - идут молочницы,
Машина проезжает - пыль столбом.
...Прогресс везде, не только строчки строчатся.
Полгода не был - вдруг асфальт кругом.

Всё изменилось. Ничего нет вечного.
Потом сменила имя. Тоже факт.
Я не прошу вернуть давно ушедшее.
Я просто вспоминаю - было так.

05.07.2022


Crossposting  https://alex-vinokur.livejournal.com/784074.html

Площадь Рынок. "Научная книга".
Магазин, как всегда, на углу.
Был вчера. Только нету интриги -
Захожу. Не зайти не могу.

Первым делом листаю новинки.
Иногда покупаю. Потом
Обхожу не спеша, по-старинке -
Что на полках? Привычно, как дом.
 
Ближе к осени - планы издательств.
Бланк заказов на будущий год -
Алгоритмов, задач, доказательств.
Заполняю. Свободно. Без квот.
 
Жду потом извещений по почте.
Повторяется цикл годовой.
Допотопного времени почерк,
Это было когда-то со мной.
 
...Оказалось, "Технической книгой"
Магазин назывался. Слова
Чуть другие. Нейтральная стигма.
Я ошибся. Но память права.

2021-2022

Кот шотландский вислоухий (скоттиш-фолд).
Симпатичен. Устраняет дискомфорт.
Можно гладить, забывая обо всём,
Размышлять о потаённом, о своём.

Просто так приостановленный момент:
Абсолютный ко всему индифферент,
Излучатель человеческих утех -
Этот серо-голубой и тёплый мех.

2019

На Подоле, в киевской Одессе,
Но не с морем рядом, а с Днепром,
В стороне от трассы и прогресса
Мир живёт одним большим двором.

На верёвках (может быть, канатах?)
Виснет неизменное бельё
Разведённых, холостых, женатых.
Знают, где чужое, где своё.

Ворошат вчерашние газеты
И шумят до ночи на крыльце.
Быта коммунального приметы
Здесь на каждом доме и лице.

Предопределяет общность доли
Отношений тесный коридор
В киевской Одессе, на Подоле.
...А ещё там есть фуникулёр.

Думая, что ты иной по сути,
Над окрестным миром воспари,
Заодно и над душевной смутой.
Но об этом вслух не говори.

Потому что тот, кого ты встретишь,
От других тебя не отличит.
И - без удивления отметишь -
Этот факт уже не огорчит.

2019

Невозмутим собор Святого Юра.
Не ошибись. На внешность не смотри.
До наших дней, как памяти купюра,
Тот страх происходившего внутри.

Когда митрополит Андрей Шептицкий
Изгоев вечных у себя спасал,
А мир вокруг был хуже, чем бандитский,
Он рисковал. Но тот, кто знал, молчал.

Их было мало. Но они посмели.
...Среди в живых оставшихся детей,
Среди немногих тех, что уцелели,
Не каждый понимал, что он еврей.

Одни на свете - ни родных, ни близких.
И странно ли, что после всей вражды
Вдруг иногда на лицах украинских
Проступят иудейские черты.

2019

Пригорок, роща, поле без бурьяна.
И ни души. И мысли о Творце.
Дорожная разметка, как румяна
На простодушном девичьем лице.

Ни облака не небе. Счастья нота.
Быть может, это жизни перевал.
Сижу, смотрю на Сальникова фото,
Как будто сам сейчас там побывал.

2018

--------------------------------------------------

Фото Игоря Сальникова (igor_salnikov,  igoressen )

Изгиб трамвайной колеи
Напоминает контур тела.
Как искушенье ни таи,
Оно доселе не згинело.

И нам является порой
В рассудочном происходящем
Едва волнуемой игрой,
Но всё же с чувством настоящим.

2018

----------------------------------------------------------------------------

Львов




Фото - с сайта https://inlviv.in.ua/uncategorized/zolota-osin-u-lvovi-trivatime-do-suboti-foto

Автора не нашёл.

----------------------------------------------------------------------------

Иерусалим



Фото Алекса Коломойского: https://www.facebook.com/alex.kolomoisky/posts/2974363472608567